А) Царицині; б) Царгороді; В) Улан-Уде. 9. Татарські улуси, як зазначено у творі, не були схожими на: а) торгівельний центр; б) велике місто; в) Українські села. 10. Сулейман-ефенді був: А) візиром султана; б) осавулою; в) Багатим купцем. 11. До якого святого образу звертався Павлусь по до йдучи на службу до конюхів: А) Покрови; Б) Миколи; в) Василя.
12. Через що старшому прислужнику Сулеймана не сподобався Павлусь, коли хлопець розмовляв з ним українською? Бо Павлусь був: А) розгубленим; б) Надмірно допитливим; В) високомірним.
13. За непокірність татарину Павлусь вимушений був працювати: а) Біля коней; Б) на полі; в) в саду. 14. Готуючись тікати від Мустафи, Павлусь сховав ніж, сумку з харчами, вуздечку: А) під великий камінь; б) у кам’яній печері; в) В дуплі дерева. 15. Чому Павлусь не зміг втекти додому від Мустафи? Бо: а) занедужав; б) По дорозі зупинив його татарин; В) його вислідив Ібрагім. 16. Якої «казки» розповів Павлусь татаринові? Про: А) цілющу і мертву воду; б) козака і змія; в) Знахаря. 17.
Через що було призупинено кару над хлопцем за його втечу? А) Зважаючи на сумлінну роботу по господарству; Б) бо хлопець сам вернувся до господаря; в) Приїзд мулли хана.
До
VIII
Розділу твору 1. Девлет-гірей мешкав у: А) Коджамбаку; б) Перекопі; в) Бахчисараї. 2. Під час подорожі із слугами ханського мули Павлусь побачив: а) Гори; Б) море; в) великі бархани. 3.
Хлопець сподівався, що йому віднайти сестру до а) потурнак Ібрагім; б) Бог; В) Сулейман-ефенді. 4. Про столицю татарського хана Павлусеві розповідав: а) батько; б) Дідусь; В) Петро. 5.
Поміж дворищами в місті-столиці татарського хана: А) насаджені кущі троянд; б) Були густі садки; В) літали красиві птахи. 6. Чим Павлусь сподобався Девлет-гірею? Оскільки: А) Знав татарську мову; Б) погодився прийняти мусульманську віру; В) був дуже чемним і ввічливим.
7. Девлет-гірей погодився розшукати сестру Павлуся, аби: а) хлопець залишився у нього служити; б) Було знайдено Мустафу-агу; в) козацтво призупинило походи на татар. 8. За словами гінця сестру Павлуся було знайдено: А) Тоді, коли її хотіли на судні вивезти до турецького баші; Б) у татарських купців; в) в турецькому гаремі. 9. Перебуваючи в полоні, Ганнусю було бито за те, що: А) не виявляла бажання їхати до Девлет-гірея; Б) намагалася співати українські пісні і в них прославляла козацтво; В) Відмовлялася вчити татарську мову. 10.
Ганнуся розповіла хану, що його син перебував: а) У лубенського полковника; б) у козацькому загоні; в) в монастирі. 11. Татари називали Павлуся: а) Гяуром; б) муллою; в) потурнаком. 12. Чого не робив хлопець під час перебування у Девлет-гірея? а) Не їздив на коні; б) не стріляв з лука та рушниці; в) не Читав татарські книжки. 13. Татари подивилися на Павлуся люто, коли той дізнався про знайдення сестри, бо хлопець: А) почав стрибати від радості; б) Зняв шапку і перехрестився; в) гучно свиснув.
14. Який художній засіб використав А. Чайковський, висловлюючись: «Павлусь скочив на коня, мов птах»? а) Метафору; б) Порівняння; в) епітети. 15. Зустрівшись із сестрою після тривалого розлучення, Павлусь називав її: а) соловейком; б) перепілочкою; в) Голубенькою. 16.
За наказом хана Ганнуся повинна була жити: а) з Павлусем; б) в окремій кімнаті під наглядом охорони; в) В гаремі. 17. Від столиці кримського хана до Коджамбака треба було їхати... дні: а) два; б) Три; в) чотири. 18. «Хай буде прославлений Аллах!» — так звернувся мулла, вітаючи: а) Мустафу-агу; б) падишаха; в) Девлет-гірея. 19. Дворище Девлет-гірея було схожим на: а) квітучий сад; б) Оселю Сулеймана; в) райський куток.
Народився Микола Кіндратович Вороний у 1871 році на Катеринославщині (тепер Дніпропетровська область) у заможній сім'ї ремісників, яка зберігала українські традиції. Батько був виходець з селян, був онуком кріпака, який свого часу зумів записатися до міщанського стану. Зате мати була з роду відомих українських діячів культури, до яких належав Прокіп Колачинский, ректор Києво-Могилянської академії. Мати передала маленькому хлопчику в спадок палку любов до української культури, народними звичаями, повір'ями, до української казки, пісні, легенди, а також до Кобзаря. Дитинство Миколи пройшло на Слобожанщині. З 80-х років Вороний навчається в училищі. Тут він знаходить себе - зближується з народниками, читає заборонену літературу. Його літературні смаки віддаляються від підліткового захоплення творами Жюля Верна і Майна Ріда. Разом з народовольцем Ерастовым Вороний організовує «Українську громаду». Його відразу ж виключають з училища з забороною вступу в університет і проживання у великих містах. Тим не менш, Микола, не довго думаючи, виїхав до Відня, потім до Львова, де спокійно продовжує своє навчання. Там він знайомиться з Франком, і навіть допомагає йому у виданні газет «Громадський голос», «Радикал». Потім стає актором, спочатку в театрі Крапивницкого, згодом працює в трупах Саксаганського, Васильєва. І навіть як актор мандрує містами та селами України та Росії. І в ці часи не залишає літературна творчість. В роки Громадянської війни Вороний виїхав за кордон. Тим не менш, він дуже переживає за долю України і в 1926 році повертається на Батьківщину. Здається, що все чудово, тим не менш, над поетом збираються чорні хмари. Знайшов він час повертатися! З-за доносів його виселяють з Києва, а потім засуджують на три роки сталінських таборів. Потім його доля невідома. Є свідчення, згідно яких Вороний ще довго перебував у в'язниці, а потім виїхав з Києва до Воронежа, де і помер в 1942 році. Але є інші факти: поет був розстріляний 7 червня 1938 року. Але повернемося до написання нашого твору. Звичайно, треба проаналізувати саму поему «Євшан-зілля». Вона нескладна для розуміння ідейно-образний зміст поеми лежить на поверхні. У цій поемі поет зачіпає проблему історичної пам'яті, уславлює борців і народних героїв, протестує проти національного і соціального гноблення. Через весь ваш твір має пройти одна-єдина думка про історичну пам'ять народу, про зв'язок її з минулим, сучасним. Особиста доля Миколи Вороного ніби відбилася в легенді-алегории про «Євшан-зілля». У висновку твору ваші міркування треба пов'язати з сучасністю. І протягом твору не забувайте про власні думки і враження.
А) Царицині; б) Царгороді; В) Улан-Уде. 9. Татарські улуси, як зазначено у творі, не були схожими на: а) торгівельний центр; б) велике місто; в) Українські села. 10. Сулейман-ефенді був: А) візиром султана; б) осавулою; в) Багатим купцем. 11. До якого святого образу звертався Павлусь по до йдучи на службу до конюхів: А) Покрови; Б) Миколи; в) Василя.
12. Через що старшому прислужнику Сулеймана не сподобався Павлусь, коли хлопець розмовляв з ним українською? Бо Павлусь був: А) розгубленим; б) Надмірно допитливим; В) високомірним.
13. За непокірність татарину Павлусь вимушений був працювати: а) Біля коней; Б) на полі; в) в саду. 14. Готуючись тікати від Мустафи, Павлусь сховав ніж, сумку з харчами, вуздечку: А) під великий камінь; б) у кам’яній печері; в) В дуплі дерева. 15. Чому Павлусь не зміг втекти додому від Мустафи? Бо: а) занедужав; б) По дорозі зупинив його татарин; В) його вислідив Ібрагім. 16. Якої «казки» розповів Павлусь татаринові? Про: А) цілющу і мертву воду; б) козака і змія; в) Знахаря. 17.
Через що було призупинено кару над хлопцем за його втечу? А) Зважаючи на сумлінну роботу по господарству; Б) бо хлопець сам вернувся до господаря; в) Приїзд мулли хана.
До
VIII
Розділу твору 1. Девлет-гірей мешкав у: А) Коджамбаку; б) Перекопі; в) Бахчисараї. 2. Під час подорожі із слугами ханського мули Павлусь побачив: а) Гори; Б) море; в) великі бархани. 3.
Хлопець сподівався, що йому віднайти сестру до а) потурнак Ібрагім; б) Бог; В) Сулейман-ефенді. 4. Про столицю татарського хана Павлусеві розповідав: а) батько; б) Дідусь; В) Петро. 5.
Поміж дворищами в місті-столиці татарського хана: А) насаджені кущі троянд; б) Були густі садки; В) літали красиві птахи. 6. Чим Павлусь сподобався Девлет-гірею? Оскільки: А) Знав татарську мову; Б) погодився прийняти мусульманську віру; В) був дуже чемним і ввічливим.
7. Девлет-гірей погодився розшукати сестру Павлуся, аби: а) хлопець залишився у нього служити; б) Було знайдено Мустафу-агу; в) козацтво призупинило походи на татар. 8. За словами гінця сестру Павлуся було знайдено: А) Тоді, коли її хотіли на судні вивезти до турецького баші; Б) у татарських купців; в) в турецькому гаремі. 9. Перебуваючи в полоні, Ганнусю було бито за те, що: А) не виявляла бажання їхати до Девлет-гірея; Б) намагалася співати українські пісні і в них прославляла козацтво; В) Відмовлялася вчити татарську мову. 10.
Ганнуся розповіла хану, що його син перебував: а) У лубенського полковника; б) у козацькому загоні; в) в монастирі. 11. Татари називали Павлуся: а) Гяуром; б) муллою; в) потурнаком. 12. Чого не робив хлопець під час перебування у Девлет-гірея? а) Не їздив на коні; б) не стріляв з лука та рушниці; в) не Читав татарські книжки. 13. Татари подивилися на Павлуся люто, коли той дізнався про знайдення сестри, бо хлопець: А) почав стрибати від радості; б) Зняв шапку і перехрестився; в) гучно свиснув.
14. Який художній засіб використав А. Чайковський, висловлюючись: «Павлусь скочив на коня, мов птах»? а) Метафору; б) Порівняння; в) епітети. 15. Зустрівшись із сестрою після тривалого розлучення, Павлусь називав її: а) соловейком; б) перепілочкою; в) Голубенькою. 16.
За наказом хана Ганнуся повинна була жити: а) з Павлусем; б) в окремій кімнаті під наглядом охорони; в) В гаремі. 17. Від столиці кримського хана до Коджамбака треба було їхати... дні: а) два; б) Три; в) чотири. 18. «Хай буде прославлений Аллах!» — так звернувся мулла, вітаючи: а) Мустафу-агу; б) падишаха; в) Девлет-гірея. 19. Дворище Девлет-гірея було схожим на: а) квітучий сад; б) Оселю Сулеймана; в) райський куток.
Объяснение:
В роки Громадянської війни Вороний виїхав за кордон. Тим не менш, він дуже переживає за долю України і в 1926 році повертається на Батьківщину. Здається, що все чудово, тим не менш, над поетом збираються чорні хмари. Знайшов він час повертатися! З-за доносів його виселяють з Києва, а потім засуджують на три роки сталінських таборів. Потім його доля невідома. Є свідчення, згідно яких Вороний ще довго перебував у в'язниці, а потім виїхав з Києва до Воронежа, де і помер в 1942 році. Але є інші факти: поет був розстріляний 7 червня 1938 року. Але повернемося до написання нашого твору. Звичайно, треба проаналізувати саму поему «Євшан-зілля». Вона нескладна для розуміння ідейно-образний зміст поеми лежить на поверхні. У цій поемі поет зачіпає проблему історичної пам'яті, уславлює борців і народних героїв, протестує проти національного і соціального гноблення.
Через весь ваш твір має пройти одна-єдина думка про історичну пам'ять народу, про зв'язок її з минулим, сучасним. Особиста доля Миколи Вороного ніби відбилася в легенді-алегории про «Євшан-зілля». У висновку твору ваші міркування треба пов'язати з сучасністю. І протягом твору не забувайте про власні думки і враження.