«...Був мужчина, як дуб. Плечистий, підсадкуватий, з грубим, чорним волоссям, він і сам подобав на одного з тих злющих тухольських медведів». «...Новий тухольський боярин, недавно князь Данило дарував йому в Тухольщині величезні полонини і ціле одне пригір’я Зелеменя, ...побудував собі гарну хату...» Максим: «Вся громада гнівна на тебе за те, що ти присвоюєш собі громадський ліс і полонину, не спитавши навіть громади, чи схоче вона на те пристати...» Мирослава: «Гнів проти тухольців засліпив тебе і пхає тебе до загибелі. Нехай і так, що ми нещасливі — а чи для того мусимо бути зрадниками свого краю? Ні, радше згинути нам із голоду під плотом!» «Вона бідна й не знала, як глибоко її батько був уже застряг у тім огиднім багні, як безповоротно він уже впав у безодню, так, що для нього справді не було іншого виходу, як падати глибше, аж до дна».
Якщо б я потрапила, це б було чудесно та яскраво. Я б одразу пішла на уроки, подивитись що зараз проходять учні, і взагалі як їх оцінюють. Цікаво б було скоштувати страви що раніше були на прилавках. Десь у книжці я читала що раніше страви були більш здоровими, й планета не так забруднювалась. А ще найголовніше. Люди!
Які вони? Високі? Стрнкі? Гарні? А може взагалі якісь чудернатські? як вони вдягаються?
Мені дуже б хотілось потрапити у таки дивовижну історії. ПОдивитсь як люди раніше жили без інтернету телевізорів.Ммм)
«...Новий тухольський боярин, недавно князь Данило дарував йому в Тухольщині величезні полонини і ціле одне пригір’я Зелеменя, ...побудував собі гарну хату...»
Максим: «Вся громада гнівна на тебе за те, що ти присвоюєш собі громадський ліс і полонину, не спитавши навіть громади, чи схоче вона на те пристати...»
Мирослава: «Гнів проти тухольців засліпив тебе і пхає тебе до загибелі. Нехай і так, що ми нещасливі — а чи для того мусимо бути зрадниками свого краю? Ні, радше згинути нам із голоду під плотом!» «Вона бідна й не знала, як глибоко її батько був уже застряг у тім огиднім багні, як безповоротно він уже впав у безодню, так, що для нього справді не було іншого виходу, як падати глибше, аж до дна».
Якщо б я потрапила, це б було чудесно та яскраво. Я б одразу пішла на уроки, подивитись що зараз проходять учні, і взагалі як їх оцінюють. Цікаво б було скоштувати страви що раніше були на прилавках. Десь у книжці я читала що раніше страви були більш здоровими, й планета не так забруднювалась. А ще найголовніше. Люди!
Які вони? Високі? Стрнкі? Гарні? А може взагалі якісь чудернатські? як вони вдягаються?
Мені дуже б хотілось потрапити у таки дивовижну історії. ПОдивитсь як люди раніше жили без інтернету телевізорів.Ммм)