Павлусь – відважний лицар і герой. Тяжка доля українського народу відображається в повісті Андрія Чайковського «За сестрою». Він мав п'ятнадцять років. Цей хлопець дуже сміливий та відважний. Павдусь подолав багато перешкод та небезпек. Він дуже любив поважав свою сестру Ганну, він був готов віддати життя за неї. Був один випадок що один хлопець підштовхнув дівчину, і Ганна впала на землю. Той хлопець був старше Павлуся, але все одно він відчайно бився за свою сестру. Коли нападники захопили село, в тому випадку він був рішучим і зміг втекти від нападників. Він потрапив до українського степу, де зустрівся з козаками. Павлусь знайшов свою сестру завдяки геройству, відвазі, кмітливості. Цей юний козак і ця повість, гордість українського народу та Козацької Січі!
Твір роздум на тему "Шанобливе ставлення до природи у повісті "Гуси лебеді летять" пропоную скласти так:
У творі Стельмаха "Гуси-лебеді летять" утверджується шанобливе ставлення до природи. Головний герой твору, Михайлик, виріс у дружній родині трудівників, які особливо шанували землю-годівницю. Матір Михайлика була працьовитою жінкою, вела хазяйство, працювала в полі. Жінка привчила хлопця бачити красу природи, шанувати її, жити з нею в гармонії. Мати Михайлика вірила в те, що з землею можна поговорити та дізнатись, чи гнівається вона, чи щось просить. Якщо урожай не добрий, то з землею можна домовитись, попросити її. А як жінка любила весняні сходи, як відчувала рослини, як поважно ставилась до кожної насінини! Твір "Гуси-лебеді летять" відносить нас у часи, коли люди жили землею, шанували її. То ж бережімо природу і сьогодні, бо вона - наш дім, наша годівниця.
У творі Стельмаха "Гуси-лебеді летять" утверджується шанобливе ставлення до природи. Головний герой твору, Михайлик, виріс у дружній родині трудівників, які особливо шанували землю-годівницю. Матір Михайлика була працьовитою жінкою, вела хазяйство, працювала в полі. Жінка привчила хлопця бачити красу природи, шанувати її, жити з нею в гармонії.
Мати Михайлика вірила в те, що з землею можна поговорити та дізнатись, чи гнівається вона, чи щось просить. Якщо урожай не добрий, то з землею можна домовитись, попросити її. А як жінка любила весняні сходи, як відчувала рослини, як поважно ставилась до кожної насінини! Твір "Гуси-лебеді летять" відносить нас у часи, коли люди жили землею, шанували її. То ж бережімо природу і сьогодні, бо вона - наш дім, наша годівниця.