Фольклору властива така риса, як традиційність, Фольклор бере витоки з народних традицій, своїми коренями він сягає у давнє минуле. Завдяки йому забезпечується нерозривний взаємозв’язок між минулим і сучасним, він також є скарбницею сталих народних звичаїв і стимулятором їх дальшого розвитку. «Головна ознака традиції — не косність, а певний ступінь сталості і неодмінно міцність спадкових зв’язків у розвитку,— пише історик фольклору Б. Путилов.— Традиційність є специфічна форма народного життя, культури, побуту, форма його руху. Всякий фольклорний процес неминуче набуває характеру руху всередині традиції, еволюції та трансформації традиції.
Баба Параска і баба Палажка - це дві другорядні героїні повісті І.Нечуй-Левицького "кайдашева сім"я". Але їхні образи надають твору колоритності, образності.
Щодо характеристики цих героїнь, то хоч здавалося б,що вони абсолютно різні, але постійна ворожнеча цих двох сільських жіночок робить їх дуже подібними - звичайними сільськими склочницями.
Баба Параска: баба Параска Гришиха, лютий Палажчин ворог, відома на все село брехуха. Описуючи цю героїню, автор каже, що у неї веселі сірі очі. Таке враження, що їй зовсім нічим журитися, тому вона бігає по селі, збирає плітки, переносить їх від хати до хати, а інколи ще й підбиває інших на конфлікт, щоб потім було про що плескати язиком.
Баба Палажка: баба Палажка Солов'їха... була дуже богомольна і щороку їла паску в Києві в Лаврі. Вона хоче виглядати поважно в очах інших,тому інколи й прибріхує, наприклад: "Оце як ходжу по печерах та по церквах, то за мною іде слідом сотня або й друга людей, а я всім розказую, в якій церкві які мощі...", хоча в дійсності "Баба Палажка назбирала по селі десять бабів і другого дня зайшла за Мелашкою". Автор досить багато розказує про те, як баба Палажка водить віруючих по святих місцях у Києві, але вся поважність баби Палажки тьмяніє через прикрість, яка сталася з бабою Палажкою у Братському монастирі, а історія з втечею Мелашки остаточно підірвала авторитет Палажки в селі.
Відповідь:
Баба Параска і баба Палажка - це дві другорядні героїні повісті І.Нечуй-Левицького "кайдашева сім"я". Але їхні образи надають твору колоритності, образності.
Щодо характеристики цих героїнь, то хоч здавалося б,що вони абсолютно різні, але постійна ворожнеча цих двох сільських жіночок робить їх дуже подібними - звичайними сільськими склочницями.
Баба Параска: баба Параска Гришиха, лютий Палажчин ворог, відома на все село брехуха. Описуючи цю героїню, автор каже, що у неї веселі сірі очі. Таке враження, що їй зовсім нічим журитися, тому вона бігає по селі, збирає плітки, переносить їх від хати до хати, а інколи ще й підбиває інших на конфлікт, щоб потім було про що плескати язиком.
Баба Палажка: баба Палажка Солов'їха... була дуже богомольна і щороку їла паску в Києві в Лаврі. Вона хоче виглядати поважно в очах інших,тому інколи й прибріхує, наприклад: "Оце як ходжу по печерах та по церквах, то за мною іде слідом сотня або й друга людей, а я всім розказую, в якій церкві які мощі...", хоча в дійсності "Баба Палажка назбирала по селі десять бабів і другого дня зайшла за Мелашкою". Автор досить багато розказує про те, як баба Палажка водить віруючих по святих місцях у Києві, але вся поважність баби Палажки тьмяніє через прикрість, яка сталася з бабою Палажкою у Братському монастирі, а історія з втечею Мелашки остаточно підірвала авторитет Палажки в селі.
Пояснення: