Я вважаю, що минуле варто пам'ятати заради майбутнього.
По-перше, нам є чому навчитись у наших предків.
Вони поступово виборювали право бути незалежними. Наш героїчний народ пережив не одну війну. І завжди українці залишалися волелюбними, нескоренними, хоробрими. У мирні періоди предки відзначалися працьовитістю, веселим гумором, співучістю, талановитістю. Усі ці добрі риси вони передають нам, і ми маємо цьому навчатись.
По-друге, досвід минулого дасть змогу нам у майбутньому не повторяти помилок.
Наприклад, роман-хроніка "Чорна рада" П.Куліша. Письменник змальовує один із найганебніших періодів козаччини - період Руїни, а саме обрання гетьмана. Деякі з героїв справді були патріотами, а інші, такі як І.Брюховецький, перш за все дбали за власні інтереси. Саме завдяки брехливим обіцянкам він був обраний гетьманом. Сьогодні політичні війни нагадують таку ж ситуацію: деякі політики дбають про власне збагачення, а не про добробут країни. Тому на потрібно обережно ставитись до їхніх обіцянок.
Отже, минуле потрібно пам"ятати зараз майбутнього.
Моя улюблена книга - «Чарлі і шоколадна фабрика»Рональд ДалВ книзі розповідається про маленького хлопчика Чарлі Бакет,який жив жив в дуже бідній сім'ї. Семеро людей (хлопчик, його батьки, два дідусі і дві бабусі) туляться в маленькому будиночку на околиці міста. З усієї родини тільки батько Чарлі має роботу: він закручує пробки на тюбиках із зубною пастою. Сім'я не може дозволити собі найнеобхіднішого: в будинку тільки одне ліжко, на якій сплять чотири старих, а сім'я живе впроголодь і харчується картоплею і капустою. Чарлі дуже любить шоколад, але отримує його лише раз на рік - одну плитку на свій день народження, як подарунок. Власник шоколадної фабрики містер Віллі Вонка оголошує, що хоче влаштувати розіграш п'яти золотих квитків, які дозволять п'ятьом дітям побувати на його фабриці. Після екскурсії кожен з них отримає довічне забезпечення шоколадом, а один буде нагороджений якимось особливим призом.
В екскурсії по фабриці, крім дітей, беруть участь їхні батьки: кожна дитина прийшла з матір'ю або з батьком, крім Чарлі, якого супроводжує його дідусь Джо. У процесі відвідування фабрики всі діти, за винятком нього, не звертають уваги на попередження Вонки і виявляються жертвами власних вад, потрапляючи по черзі в різні ситуації, які змушують їх залишити фабрику. В кінці залишається тільки Чарлі, якому і дістається головний приз - він стає помічником і спадкоємцем містера Віллі Вонки, а решта дітей отримують обіцяне довічне забезпечення шоколадом.
Прочитавши книгу, я зрозуміла,що найголовніше для людини в її житті - це мати чудову родину, членів якої об'єднують любов, повага та розуміння.
Головне у вихованні дитини – не фінансові радощі, а люблячі батьки, які можуть дати дитині належне виховання , і тоді дитина виросте здоровою, щасливою, успішною та впевненою у собі.
А ще я зрозуміла,що соціальний статус не важливий для того,щоб вирости позитивною , вихованою людиною.
Доброта та терплячість завжди будуть високо оцінені.
Чи варто пам"ятати минуле заради майбутнього?
Я вважаю, що минуле варто пам'ятати заради майбутнього.
По-перше, нам є чому навчитись у наших предків.
Вони поступово виборювали право бути незалежними. Наш героїчний народ пережив не одну війну. І завжди українці залишалися волелюбними, нескоренними, хоробрими. У мирні періоди предки відзначалися працьовитістю, веселим гумором, співучістю, талановитістю. Усі ці добрі риси вони передають нам, і ми маємо цьому навчатись.
По-друге, досвід минулого дасть змогу нам у майбутньому не повторяти помилок.
Наприклад, роман-хроніка "Чорна рада" П.Куліша. Письменник змальовує один із найганебніших періодів козаччини - період Руїни, а саме обрання гетьмана. Деякі з героїв справді були патріотами, а інші, такі як І.Брюховецький, перш за все дбали за власні інтереси. Саме завдяки брехливим обіцянкам він був обраний гетьманом. Сьогодні політичні війни нагадують таку ж ситуацію: деякі політики дбають про власне збагачення, а не про добробут країни. Тому на потрібно обережно ставитись до їхніх обіцянок.
Отже, минуле потрібно пам"ятати зараз майбутнього.
Объяснение:
(за романом "Чорна рада" П. Куліш)
Відповідь:
Моя улюблена книга - «Чарлі і шоколадна фабрика»Рональд ДалВ книзі розповідається про маленького хлопчика Чарлі Бакет,який жив жив в дуже бідній сім'ї. Семеро людей (хлопчик, його батьки, два дідусі і дві бабусі) туляться в маленькому будиночку на околиці міста. З усієї родини тільки батько Чарлі має роботу: він закручує пробки на тюбиках із зубною пастою. Сім'я не може дозволити собі найнеобхіднішого: в будинку тільки одне ліжко, на якій сплять чотири старих, а сім'я живе впроголодь і харчується картоплею і капустою. Чарлі дуже любить шоколад, але отримує його лише раз на рік - одну плитку на свій день народження, як подарунок. Власник шоколадної фабрики містер Віллі Вонка оголошує, що хоче влаштувати розіграш п'яти золотих квитків, які дозволять п'ятьом дітям побувати на його фабриці. Після екскурсії кожен з них отримає довічне забезпечення шоколадом, а один буде нагороджений якимось особливим призом.
В екскурсії по фабриці, крім дітей, беруть участь їхні батьки: кожна дитина прийшла з матір'ю або з батьком, крім Чарлі, якого супроводжує його дідусь Джо. У процесі відвідування фабрики всі діти, за винятком нього, не звертають уваги на попередження Вонки і виявляються жертвами власних вад, потрапляючи по черзі в різні ситуації, які змушують їх залишити фабрику. В кінці залишається тільки Чарлі, якому і дістається головний приз - він стає помічником і спадкоємцем містера Віллі Вонки, а решта дітей отримують обіцяне довічне забезпечення шоколадом.
Прочитавши книгу, я зрозуміла,що найголовніше для людини в її житті - це мати чудову родину, членів якої об'єднують любов, повага та розуміння.
Головне у вихованні дитини – не фінансові радощі, а люблячі батьки, які можуть дати дитині належне виховання , і тоді дитина виросте здоровою, щасливою, успішною та впевненою у собі.
А ще я зрозуміла,що соціальний статус не важливий для того,щоб вирости позитивною , вихованою людиною.
Доброта та терплячість завжди будуть високо оцінені.
Пояснення: