Шевченко надзвичайно талановитий митець і я читаю його цікаві твори з захватом. Останій твір, який запав мені в пам'ять - це "Катерина". Чистосердечною і наївною була головна героїня, покохавши жорстокого іноземця. Її палке серце було розбито безглуздість і ненавистю сучасного світу. Вимушена була іти далеко-далеко за обрій, вона не сумувала і не падала духом. І саме це мене дуже вразило. Також, ще довго я буду пам'ятати, як дивився на малюка цей самий іноземець, боязко й відчайдушно. Кмітлива дитина враз зрозуміла, хто цей кремезний чолов'яга і де знаходиться його мати. Отже, я можу впевнено сказати, що моє серце заполонив увесь твір, вразила жорстокість деяких традицій і людських вагань, здивувала сила Катерини і розум малюка. Твір "Катерина" - це, безперечно, шедевр шевченківського слова і його починань. Це один ізнайкращих творів української літератури!
Від виходу друком першого видання "кобзаря" і до сьогодні про т. шевченка, його життя і геніальну творчість надруковано стільки книг, статей, досліджень не тільки в україні, айв інших країнах світу, що їх навіть не перелічити. його поезія, вірші й поеми хвилювали та хвилюють не одне покоління читачів.з поетичною спадщиною т. шевченка я почала знайомитися ще в дитячому садочку, потім стала читати шевченка в школі. вірші, поеми, хвилювали мене, викликали співчуття. серед поетичних творів особливо пам'ятними для мене є поезії, які ніби відкривають внутрішній світ митця. перш за все це поезії "думи мої, думи мої". чому поезії, а не поезія? у т. шевченка є дві поезії з такою назвою, які, на мою думку, доповнюють одна одну і свідчать про незмінність поглядів поета на творчість та її призначення.перша поезія з такою назвою написана т. шевченком 1839 року в петербурзі. уже викупили тараса з кріпацтва, уже навчався він в академії художеств, а прагнення писати не покидало митця. чи потрібно його слово, його "діти", як називає шевченко поетичні рядки своїх віршів? і для кого? т. шевченко — син свого народу, відданий син своєї вітчизни, а тому і ставить перед собою митець завдання: думи мої, думи мої,квіти мої, діти! виростав вас, доглядав вас, —де ж мені вас діти? в україну ідіть, діти! в нашу україну.служити своїм словом рідному народові й вітчизні, будити в ньому волелюбність — таке завдання поета: за степи та за могили,що на україні,серце мліло, не хотілоспівать на чужині.а в однойменному вірші 1847 року "думами" поет називає вісті з україни, без яких він не може жити па засланні. це сум за рідшім краєм: думи мої, думи моїви мої єдині,не кидайте хоч ви менепри лихій годині. "думи мої, думи мої" 1839 року — це твір-програма поета. покладена на музику, ця поезія стала гімном творчості кобзаря. коли лунає шевченкове словю під ід музики, то мені теж хочеться встати і співати, — ось така сила — сила шевченкового слова.
Отже, я можу впевнено сказати, що моє серце заполонив увесь твір, вразила жорстокість деяких традицій і людських вагань, здивувала сила Катерини і розум малюка. Твір "Катерина" - це, безперечно, шедевр шевченківського слова і його починань. Це один ізнайкращих творів української літератури!