невелике за обсягом оповідання дуже влучно висміює підлабузництво.
герої твору приятелі, що мають дуже різні характери. протилежна зовнішність підкреслює цю різницю. ми бачимо, що в дитинстві товстий приятель був неабияким бешкетником. хоч дослужився до чину таємного радника, але залишився люб’язним та щирим, першим чемно вітає старого приятеля. любить добре попоїсти. натомість тонкий ще в дитинстві любив ябедничати. при зустрічі хвалиться своєю посадою колезького асесора: «служив, знаєш, у департаменті, а тепер сюди перевели столоначальником по тому ж відомству». незадоволений платнею, тому підробляє. спочатку трохи зверхній: «ну, а ти як? либонь уже статський? га? » . та найбільше викликає зневагу його підлабузництво перед старим знайомим, коли дізнається, що товстий приятель дослужився до вищого чину. «тонкий раптом зблід, скам'янів, але скоро обличчя його скривила широчезна посмішка; здавалося, що від обличчя і очей його посипались іскри. сам він зіщулився, згорбився, звузився..».
чехов вдало висміяв людські вади. зустріч старих друзів триває тільки декілька хвилин. але вона наглядно показує читачу, як улеслива та нещира людина може швидко змінювати свою поведінку і вигляд.
Дотепна і весела повість В. Нестайка «Тореадори з Васюківки» розповідає читачам про вірну дружбу двох хлопців, про їх мрії, фантазії і витівки, про те, які добрі серця мають Ява і Павлуша – два нерозлучних товариша. Ці хлопці у відповідальні і вирішальні хвилини завжди виявляють милосердя, доброту і навіть сміливість.
З головними героями твору ми нещодавно познайомилися на уроках української літератури. Особисто мені ця історія показалася надзвичайно цікавою і мене дуже захопили події, які були описані автором. Основні персонажі повісті – Павлуша Завгородній і Ява Рень – не перший погляд звичайні підлітки, школярі, які мешкають у селі з цікавою назвою Васюківка. Вони, як і більшість їхніх однолітків справжні фантазери і бешкетники, «зривники дисципліни» і той же час надзвичайно добрі хлопці. Ява насправді має звичайне ім’я Іван, але прізвисько до нього назавжди пристало ще у півторарічному віці, коли хлопчик хотів себе назвати «Я – Ваня», а вийшло скорочено – Ява. З того часу оте «Ява» причепилося до нього, як реп’ях до собачого хвоста і майже всі односельці називали його саме так. У Яви було скуйовджене руде волосся, а його обличчя з самого народження було рясно вкрите веснянками. Він був енергійним і відчайдушним хлопцем, ініціатором різноманітних витівок и вигадок товаришів, причому приймав в усіх бешкетах найдіяльнішу участь. Ява Рень мріяв то метро прокласти під Васюківкою, то влаштувати у сели справжній бій биків у виступити разом із Павлушею у якості тореадорів, то організувати у школі художній театр. Але цей надзвичайний хлопчик був здатний не тільки бешкетувати. Наприклад, коли сталася прикра подія з перездачею екзаменів, Ява наполегливо готувався до перескладання екзамену з української мови, ховаючись на вигаданому «безлюдному» острові і вважаючи себе «Робінзоном Кукурузо».
Кращим другом Яви і напарником в усіх його витівках був Павлуша Завгородній. Він був протилежністю свого товариша – спокійним і врівноваженим хлопцем. Він мріяв стати льотчиком, захоплювався малюванням, але не менш за Яву полюбляв різноманітні пригоди і таємниці.
невелике за обсягом оповідання дуже влучно висміює підлабузництво.
герої твору приятелі, що мають дуже різні характери. протилежна зовнішність підкреслює цю різницю. ми бачимо, що в дитинстві товстий приятель був неабияким бешкетником. хоч дослужився до чину таємного радника, але залишився люб’язним та щирим, першим чемно вітає старого приятеля. любить добре попоїсти. натомість тонкий ще в дитинстві любив ябедничати. при зустрічі хвалиться своєю посадою колезького асесора: «служив, знаєш, у департаменті, а тепер сюди перевели столоначальником по тому ж відомству». незадоволений платнею, тому підробляє. спочатку трохи зверхній: «ну, а ти як? либонь уже статський? га? » . та найбільше викликає зневагу його підлабузництво перед старим знайомим, коли дізнається, що товстий приятель дослужився до вищого чину. «тонкий раптом зблід, скам'янів, але скоро обличчя його скривила широчезна посмішка; здавалося, що від обличчя і очей його посипались іскри. сам він зіщулився, згорбився, звузився..».
чехов вдало висміяв людські вади. зустріч старих друзів триває тільки декілька хвилин. але вона наглядно показує читачу, як улеслива та нещира людина може швидко змінювати свою поведінку і вигляд.
Дотепна і весела повість В. Нестайка «Тореадори з Васюківки» розповідає читачам про вірну дружбу двох хлопців, про їх мрії, фантазії і витівки, про те, які добрі серця мають Ява і Павлуша – два нерозлучних товариша. Ці хлопці у відповідальні і вирішальні хвилини завжди виявляють милосердя, доброту і навіть сміливість.
З головними героями твору ми нещодавно познайомилися на уроках української літератури. Особисто мені ця історія показалася надзвичайно цікавою і мене дуже захопили події, які були описані автором. Основні персонажі повісті – Павлуша Завгородній і Ява Рень – не перший погляд звичайні підлітки, школярі, які мешкають у селі з цікавою назвою Васюківка. Вони, як і більшість їхніх однолітків справжні фантазери і бешкетники, «зривники дисципліни» і той же час надзвичайно добрі хлопці. Ява насправді має звичайне ім’я Іван, але прізвисько до нього назавжди пристало ще у півторарічному віці, коли хлопчик хотів себе назвати «Я – Ваня», а вийшло скорочено – Ява. З того часу оте «Ява» причепилося до нього, як реп’ях до собачого хвоста і майже всі односельці називали його саме так. У Яви було скуйовджене руде волосся, а його обличчя з самого народження було рясно вкрите веснянками. Він був енергійним і відчайдушним хлопцем, ініціатором різноманітних витівок и вигадок товаришів, причому приймав в усіх бешкетах найдіяльнішу участь. Ява Рень мріяв то метро прокласти під Васюківкою, то влаштувати у сели справжній бій биків у виступити разом із Павлушею у якості тореадорів, то організувати у школі художній театр. Але цей надзвичайний хлопчик був здатний не тільки бешкетувати. Наприклад, коли сталася прикра подія з перездачею екзаменів, Ява наполегливо готувався до перескладання екзамену з української мови, ховаючись на вигаданому «безлюдному» острові і вважаючи себе «Робінзоном Кукурузо».
Кращим другом Яви і напарником в усіх його витівках був Павлуша Завгородній. Він був протилежністю свого товариша – спокійним і врівноваженим хлопцем. Він мріяв стати льотчиком, захоплювався малюванням, але не менш за Яву полюбляв різноманітні пригоди і таємниці.
Объяснение:
както так