Сергій Стеценко - головний герой та оповідач у повісті «Митькозавр з Юрківки або химера лісового озера» Я. Стельмаха. Це темноволосий та «опецькуватий» хлопчик. Сергій закінчив п’ятий клас, дружить з однокласником Митьком. Він добрий та веселий хлопець, любить пригоди та таємниці.
Потрапивши до села Сергій розділяє захоплення свого друга свіжим повітрям, дивовижними краєвидами та майже повною відсутністю контролю зі сторони батьків. «Кликало нас до себе привільне і незалежне життя». Сергій розсудливий та трохи іронічний. Він часто жартує над вигадками свого друга. «Несерйозна ти людина,» - каже про нього Митько. Хлопець розділяє мрії друга про надзвичайне наукове відкриття та світову славу. «Ото переполох зчиниться! Всі повмирають од заздрощів. Це не якісь там метелики…»
Саме Сергійко запропонував назвати невідому тварину Митькозавром на честь друга. Він - допитливий і може перебороти свій страх задля розгадки таємниці. Під час нічної варти Сергій випадково заснув, а потім карав себе через слабкість :«Мене пік сором: ну як, як я, нещасний, міг заснути! Підвів товариша, втратив його довір’я. Горе мені!»
Характеристика Митька
Дмитро (Митько) Омельчук - головний герой у повісті «Митькозавр з Юрківки або химера лісового озера», русявий худенький хлопець. Закінчивши п’ятий клас, Митько мріє поїхати на літні канікули до бабусі у село разом зі своїм другом.
Митько – балакучий, запальний, веселий мрійник. Він у всьому знаходить щось цікаве, вигадує різноманітні пригоди. Митько дуже наполегливий, він готовий довго и старанно добиватися своєї мети. Він довго і аргументовано вмовляє батьків Сергія, щоб вони дозволили йому поїхати до села, весь час домовляється з бабусею. Наприклад, аргумент для батьків Сергія: «— Невже ви хочете… щоб ваш син, а заодно і його найкращий приятель ціле літо нудились у місті, де все кругом — і пилюга, і розжарені спекотні вулиці — навіває сумні думки і сприяє передчасному старінню наших організмів?»
Безперечно, образ Прометея — символ народної сили, що не вмирає, образ орла — символ російського самодержавства, що веде загарбницьку війну. Власне, з цих двох символів і розвиваються дві взаємопов'язані й протиставлювані теми. Кожний з образів яскраво вимальовується через протиставлення один одному, зокрема, жорстокість одного (орла) і живучість іншого (Прометея).
Переосмислення власної назви Прометей — імені міфологічного героя — бога-борця,— поет веде далі: через приховане порівняння з'єднує єдиним поетичним смислом зі словами «душа наша», «воля», а в кінці вступної частини зі словом «Бог» як визначення найвищої народної справедливості, що образно формулюють духовний світ народу. Отже, у власній назві Прометей здійснюється узагальнення сили волелюбного народного духу, який протиставляється безсиллю царя і царизму.
Характеристика Сергія
Сергій Стеценко - головний герой та оповідач у повісті «Митькозавр з Юрківки або химера лісового озера» Я. Стельмаха. Це темноволосий та «опецькуватий» хлопчик. Сергій закінчив п’ятий клас, дружить з однокласником Митьком. Він добрий та веселий хлопець, любить пригоди та таємниці.
Потрапивши до села Сергій розділяє захоплення свого друга свіжим повітрям, дивовижними краєвидами та майже повною відсутністю контролю зі сторони батьків. «Кликало нас до себе привільне і незалежне життя». Сергій розсудливий та трохи іронічний. Він часто жартує над вигадками свого друга. «Несерйозна ти людина,» - каже про нього Митько. Хлопець розділяє мрії друга про надзвичайне наукове відкриття та світову славу. «Ото переполох зчиниться! Всі повмирають од заздрощів. Це не якісь там метелики…»
Саме Сергійко запропонував назвати невідому тварину Митькозавром на честь друга. Він - допитливий і може перебороти свій страх задля розгадки таємниці. Під час нічної варти Сергій випадково заснув, а потім карав себе через слабкість :«Мене пік сором: ну як, як я, нещасний, міг заснути! Підвів товариша, втратив його довір’я. Горе мені!»
Характеристика Митька
Дмитро (Митько) Омельчук - головний герой у повісті «Митькозавр з Юрківки або химера лісового озера», русявий худенький хлопець. Закінчивши п’ятий клас, Митько мріє поїхати на літні канікули до бабусі у село разом зі своїм другом.
Митько – балакучий, запальний, веселий мрійник. Він у всьому знаходить щось цікаве, вигадує різноманітні пригоди. Митько дуже наполегливий, він готовий довго и старанно добиватися своєї мети. Він довго і аргументовано вмовляє батьків Сергія, щоб вони дозволили йому поїхати до села, весь час домовляється з бабусею. Наприклад, аргумент для батьків Сергія: «— Невже ви хочете… щоб ваш син, а заодно і його найкращий приятель ціле літо нудились у місті, де все кругом — і пилюга, і розжарені спекотні вулиці — навіває сумні думки і сприяє передчасному старінню наших організмів?»
Безперечно, образ Прометея — символ народної сили, що не вмирає, образ орла — символ російського самодержавства, що веде загарбницьку війну. Власне, з цих двох символів і розвиваються дві взаємопов'язані й протиставлювані теми. Кожний з образів яскраво вимальовується через протиставлення один одному, зокрема, жорстокість одного (орла) і живучість іншого (Прометея).
Переосмислення власної назви Прометей — імені міфологічного героя — бога-борця,— поет веде далі: через приховане порівняння з'єднує єдиним поетичним смислом зі словами «душа наша», «воля», а в кінці вступної частини зі словом «Бог» як визначення найвищої народної справедливості, що образно формулюють духовний світ народу. Отже, у власній назві Прометей здійснюється узагальнення сили волелюбного народного духу, який протиставляється безсиллю царя і царизму.