Мені дуже сподобалося твоє ставлення до рідних та знайомих. Я поважаю, те, що ти гарно відносився до навчання. Твоя працелюбність і допитливість веде тебе до правильної цілі. Ти не дивлячись на всі перешкоди йдеш вперед. А, ще мене вразило, що ти для своїх дев’яти років прочитав дуже важливі для життя книги.
Мені дуже сподобалося історії з твого дитинства. Ти допитливий, любиш слухати історії дідуся та бабусі. А ще у нас з тобою є багато спільного. Я теж люблю зорі у високому небі, запах жита в полі і різних трав у лісі. Мені теж подобається слухати перепілку в житі і стук дятла на старій груші.
Я захоплююся твоєю працелюбністю, тим що ти завжди допомагаєш батькам у господарстві. Ти вмієш і рубати дрова, і боронувати, і за плугом ходити, і молотити на жорнах.
Сьогодні мало хто любить читати, але це твоє захоплення. Я теж люблю читати та вважаю це корисним заняттям.
Михайлик – ти хороший товариш та вмієш дорожити дружбою. Ти не дозволиш образити Люби, захищаєш від нападників. Для мене ти є прикладом відданого друга та хорошої людини.
Купці-татари звернули увагу на те, що Павлусь дуже кмітливий, добрий, щирий. Легко і швидко вивчив їхню мову, а головне й не думає про втечу. Тому вони кілька разів пропонували йому залишитися жити з ними, а ще відректися християнської віри-збусурманитись. Павлусь не міг зізнатися, що готовий плюнути межи очі татарам за такі слова, тому він робив вигляд, що подумає над такою пропозицією, а сам мріяв лише про одне - знайти сестру.
Пояснення:
Цитата: — ... Ти мусиш виректися хреста, плюнути на нього.
Павлусь плюнув би татаринові в очі за таку зневагу християнської віри.
— Я насамперед хочу вивчити вашу мову, а це потім...
Хлопець показувався до всього охочий і щирий і сповняв усі роботи справно.
Татари були з нього раді й були певні, що він збусурманиться. Хлопець був супроти них наївний, розказував їм просто, що його питали Одного лише не сказав і це заховав собі на дні душі, що він їде в Крим, щоб рятувати сестру з полону. Коли б не те, він вже давно втік би, не надумуючись, бо мав до цього багато нагоди.
Привіт, Михайлику!
Мені дуже сподобалося твоє ставлення до рідних та знайомих. Я поважаю, те, що ти гарно відносився до навчання. Твоя працелюбність і допитливість веде тебе до правильної цілі. Ти не дивлячись на всі перешкоди йдеш вперед. А, ще мене вразило, що ти для своїх дев’яти років прочитав дуже важливі для життя книги.
Мені дуже сподобалося історії з твого дитинства. Ти допитливий, любиш слухати історії дідуся та бабусі. А ще у нас з тобою є багато спільного. Я теж люблю зорі у високому небі, запах жита в полі і різних трав у лісі. Мені теж подобається слухати перепілку в житі і стук дятла на старій груші.
Я захоплююся твоєю працелюбністю, тим що ти завжди допомагаєш батькам у господарстві. Ти вмієш і рубати дрова, і боронувати, і за плугом ходити, і молотити на жорнах.
Сьогодні мало хто любить читати, але це твоє захоплення. Я теж люблю читати та вважаю це корисним заняттям.
Михайлик – ти хороший товариш та вмієш дорожити дружбою. Ти не дозволиш образити Люби, захищаєш від нападників. Для мене ти є прикладом відданого друга та хорошої людини.
До зустрічі, Михайлику!
Відповідь:
Купці-татари звернули увагу на те, що Павлусь дуже кмітливий, добрий, щирий. Легко і швидко вивчив їхню мову, а головне й не думає про втечу. Тому вони кілька разів пропонували йому залишитися жити з ними, а ще відректися християнської віри-збусурманитись. Павлусь не міг зізнатися, що готовий плюнути межи очі татарам за такі слова, тому він робив вигляд, що подумає над такою пропозицією, а сам мріяв лише про одне - знайти сестру.
Пояснення:
Цитата: — ... Ти мусиш виректися хреста, плюнути на нього.
Павлусь плюнув би татаринові в очі за таку зневагу християнської віри.
— Я насамперед хочу вивчити вашу мову, а це потім...
Хлопець показувався до всього охочий і щирий і сповняв усі роботи справно.
Татари були з нього раді й були певні, що він збусурманиться. Хлопець був супроти них наївний, розказував їм просто, що його питали Одного лише не сказав і це заховав собі на дні душі, що він їде в Крим, щоб рятувати сестру з полону. Коли б не те, він вже давно втік би, не надумуючись, бо мав до цього багато нагоди.