Г. Квітку-Основ'яненка називають першим українським повістярем, який у своїх творах звертався до тем із життя народу. У повістях Квітки-Основ'яненка — позитивні образи селян, їх людяність, моральна чистота, чесніть і працьовитість.
Одним з найвідоміших творів письменника є повість «Маруся». її персонажі, наділені душевним багатством, щирі у почуттях, викликають у мене симпатію.
Головна героїня твору — дівчина Маруся. Вона — втілення ідеалу досконалості. Зовні Маруся надзвичайна красуня: «Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці, як тернові ягідки, брівоньки, як на шнурочку, личком червона, як панська рожа, що у саду цвіте»... . Прекрасна Маруся і душею: «О, там вже на все село була і красива, і розумна, і багата, і звичайна та ще к тому ж тиха, і смирна, і усякому покірна».
Ідеальній дівчині — ідеальна пара. Василь, її коханий, теж наділений красивою зовнішністю і благородним характером. Герої закохуються з першого погляду, не можуть жити одне без одного, узагалі, кохання їхнє теж ідеальне. І хоч почуття героїв змальовані дещо з перебільшенням, але саме це сентиментальне перебільшення хвилює нас найбільше й розчулює.
Хоча й було кохання Марусі та Василя ідеальним, проте не зазнали вони щастя. Тимчасова незгода Мару-синого батька на їхній шлюб, несподівана смерть Марусі, після якої Василь постригся в ченці та незабаром і сам помер, — усе це викликає співчуття до нещасної долі закоханих.
Персонажі повісті Квітки-Основ'яненка — прості люди, наділені прекрасними моральними якостями, які хвилюють нас своїми переживаннями та почуттями. Крім того, окрасою повісті є картини народного побуту — пісні, обряди весілля, сватання, заручин тощо.
Андрей Чайковский в повести "За сестрой" обрисовал трагический период жизни украинского народа. Татаро-турецкие завоеватели нападали на города и села, их разрушали, жгли, людей забирали в плен.
Печальная участь постигла и село В одно мгновение Павлуша остался без матери, деда, он потерял и любимую сестру Аню: "Теперь уже никому его защищать, и он пролез вне дом и спрятался в бурьяне". Хотя Павлуша был еще маленьким мальчиком, он понял, что является единственным защитником и освободителем своей сестры. Всего пришлось испытать на длинном пути к Крыму. Мальчик оставляет казаков, старшего брата и отца и едет за сестрой. Для этого надо было быть смелым и отважным. Таким и был Павлуша. А еще он очень любил свою сестру. Когда Скорбь узнал, что упорное мальчик поехало искать сестру, сказал: "Как парень из него получится целый, то знайте, что с него кошевой будет".
Пришлось Павлусеві встретиться с татарами, его и продавали, и приставляли к работе, и наказывали. И даже в таких условиях он не терял чувства собственного достоинства, проявлял ум, смекалку и находчивость. В меру своих сил он казакам, которые попали в плен, выпрашивает волю своему земляку Остапу Быстрому.
Павлуша нашел свою сестру благодаря геройству, храбрости, сообразительности. Даже Девлет-гирей признал: "Хорошо у тебя сердце, парень!
Г. Квітку-Основ'яненка називають першим українським повістярем, який у своїх творах звертався до тем із життя народу. У повістях Квітки-Основ'яненка — позитивні образи селян, їх людяність, моральна чистота, чесніть і працьовитість.
Одним з найвідоміших творів письменника є повість «Маруся». її персонажі, наділені душевним багатством, щирі у почуттях, викликають у мене симпатію.
Головна героїня твору — дівчина Маруся. Вона — втілення ідеалу досконалості. Зовні Маруся надзвичайна красуня: «Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці, як тернові ягідки, брівоньки, як на шнурочку, личком червона, як панська рожа, що у саду цвіте»... . Прекрасна Маруся і душею: «О, там вже на все село була і красива, і розумна, і багата, і звичайна та ще к тому ж тиха, і смирна, і усякому покірна».
Ідеальній дівчині — ідеальна пара. Василь, її коханий, теж наділений красивою зовнішністю і благородним характером. Герої закохуються з першого погляду, не можуть жити одне без одного, узагалі, кохання їхнє теж ідеальне. І хоч почуття героїв змальовані дещо з перебільшенням, але саме це сентиментальне перебільшення хвилює нас найбільше й розчулює.
Хоча й було кохання Марусі та Василя ідеальним, проте не зазнали вони щастя. Тимчасова незгода Мару-синого батька на їхній шлюб, несподівана смерть Марусі, після якої Василь постригся в ченці та незабаром і сам помер, — усе це викликає співчуття до нещасної долі закоханих.
Персонажі повісті Квітки-Основ'яненка — прості люди, наділені прекрасними моральними якостями, які хвилюють нас своїми переживаннями та почуттями. Крім того, окрасою повісті є картини народного побуту — пісні, обряди весілля, сватання, заручин тощо.
Подробнее - на -
Печальная участь постигла и село В одно мгновение Павлуша остался без матери, деда, он потерял и любимую сестру Аню: "Теперь уже никому его защищать, и он пролез вне дом и спрятался в бурьяне". Хотя Павлуша был еще маленьким мальчиком, он понял, что является единственным защитником и освободителем своей сестры. Всего пришлось испытать на длинном пути к Крыму. Мальчик оставляет казаков, старшего брата и отца и едет за сестрой. Для этого надо было быть смелым и отважным. Таким и был Павлуша. А еще он очень любил свою сестру. Когда Скорбь узнал, что упорное мальчик поехало искать сестру, сказал: "Как парень из него получится целый, то знайте, что с него кошевой будет".
Пришлось Павлусеві встретиться с татарами, его и продавали, и приставляли к работе, и наказывали. И даже в таких условиях он не терял чувства собственного достоинства, проявлял ум, смекалку и находчивость. В меру своих сил он казакам, которые попали в плен, выпрашивает волю своему земляку Остапу Быстрому.
Павлуша нашел свою сестру благодаря геройству, храбрости, сообразительности. Даже Девлет-гирей признал: "Хорошо у тебя сердце, парень!