Під час льодоходу Федько, стрибаючи з крижини на крижину, перебрався на той бік річки. Від заздрощів Толик не втримався, щоб і самому спробувати перебратися на інший берег. Не вийшло. Переляканий Толик опинився на відірваній від берега крижині. Поки дорослі думали, як врятувати малого, Федько кинувся на до Він врятував Толика, а сам зірвався у крижану воду.
Толик був боягузом. Щоб його не покарали, він сказав батькові, що то Федько штовхнув його на крижину. Федькові стало шкода Толика і він вперше ужитті збрехав, підтвердивши його слова. За це батько знову жорстоко відлупцював Федька, що він аж знепритомнів. Через три дні Федько помер: чи від високої температури після крижаної купелі, чи від батькового побиття.
Мені дуже прикро, що Федька ніхто з дорослих не зрозумів, ніхто не заступився. Адже всі бачили, як він мужньо рятував Толика. Чому дорослі бувають такими жорстокими? Навіть найрідніші люди?
Народився в селі Сосниці Чернігівської губернії на Україні. Закінчив Глухівський вчительський інститут (1914). Учився в Київському університеті і Комерційному інституті в Києві. Викладав фізику, природознавство і гімнастику в гімназії (1914-1917). У 1920-1921 брав участь у створенні Київського відділу народного утворення, у 1921-1923 — на дипломатичній службі в Польщі і Німеччині. Вчився живопису в Мюнхені й у Берлінському художньому училищі. У 1923-1926 — художник-ілюстратор газети "Вісти ВУЦВК" у Харкові.
Кінематографіст та письменник Олександр Довженко (1894-1956) відомий фільмами Звенигора (1927), Арсенал (1929), Земля (1930), а також нереалізованими сценаріями, які перетворилися на повноцінні літературні твори – Україна в огні (1943) і Зачарована Десна (1965). Трагічна доля Довженка – досить сказати лише, що йому забороняли жити в Україні, яку він любив усім серцем – є прикладом того, як в СРСР ставилися до талановитих українців. Олександр Петрович більшу частину життя був нещасним і помер у злиднях.
Сім’я, в якій народився Олександр Довженко, – найяскравіша ілюстрація тяжкого становища українського села кінця 19-о – початку 20 століття. Грамотним був лише дід Сашка, батько, мати, бабуся і прабабуся – ні. “Батько ніколи не пробачив дідові своєї темряви”, – писав Довженко у своїй Автобіографії. Там же згадує, що, який би епізод дитинства не згадав, в уяві з’являються лише “плач і похорон”. З 14-и дітей у сім’ї вижили тільки він і сестра Поліна. Четверо братів – Іван, Сергій, Лаврентій, Василь – від якоїсь хвороби померли в один день. І це при тому, що сім’я була не найбіднішою, – просто життя в селі було надзвичайно важким.
Объяснение:
Під час льодоходу Федько, стрибаючи з крижини на крижину, перебрався на той бік річки. Від заздрощів Толик не втримався, щоб і самому спробувати перебратися на інший берег. Не вийшло. Переляканий Толик опинився на відірваній від берега крижині. Поки дорослі думали, як врятувати малого, Федько кинувся на до Він врятував Толика, а сам зірвався у крижану воду.
Толик був боягузом. Щоб його не покарали, він сказав батькові, що то Федько штовхнув його на крижину. Федькові стало шкода Толика і він вперше ужитті збрехав, підтвердивши його слова. За це батько знову жорстоко відлупцював Федька, що він аж знепритомнів. Через три дні Федько помер: чи від високої температури після крижаної купелі, чи від батькового побиття.
Мені дуже прикро, що Федька ніхто з дорослих не зрозумів, ніхто не заступився. Адже всі бачили, як він мужньо рятував Толика. Чому дорослі бувають такими жорстокими? Навіть найрідніші люди?
Відповідь:
Народився в селі Сосниці Чернігівської губернії на Україні. Закінчив Глухівський вчительський інститут (1914). Учився в Київському університеті і Комерційному інституті в Києві. Викладав фізику, природознавство і гімнастику в гімназії (1914-1917). У 1920-1921 брав участь у створенні Київського відділу народного утворення, у 1921-1923 — на дипломатичній службі в Польщі і Німеччині. Вчився живопису в Мюнхені й у Берлінському художньому училищі. У 1923-1926 — художник-ілюстратор газети "Вісти ВУЦВК" у Харкові.
Кінематографіст та письменник Олександр Довженко (1894-1956) відомий фільмами Звенигора (1927), Арсенал (1929), Земля (1930), а також нереалізованими сценаріями, які перетворилися на повноцінні літературні твори – Україна в огні (1943) і Зачарована Десна (1965). Трагічна доля Довженка – досить сказати лише, що йому забороняли жити в Україні, яку він любив усім серцем – є прикладом того, як в СРСР ставилися до талановитих українців. Олександр Петрович більшу частину життя був нещасним і помер у злиднях.
Сім’я, в якій народився Олександр Довженко, – найяскравіша ілюстрація тяжкого становища українського села кінця 19-о – початку 20 століття. Грамотним був лише дід Сашка, батько, мати, бабуся і прабабуся – ні. “Батько ніколи не пробачив дідові своєї темряви”, – писав Довженко у своїй Автобіографії. Там же згадує, що, який би епізод дитинства не згадав, в уяві з’являються лише “плач і похорон”. З 14-и дітей у сім’ї вижили тільки він і сестра Поліна. Четверо братів – Іван, Сергій, Лаврентій, Василь – від якоїсь хвороби померли в один день. І це при тому, що сім’я була не найбіднішою, – просто життя в селі було надзвичайно важким.
Пояснення: