Написати письмовий твір за планом:
1. Дитинство – чарівна пора для пригод та мрій.

2. Великі фантазери – Ява Рень і Павлуша Завгородній.

3. Друзі Митько та Сергій – справжні дослідники, слідопити та шукачі
пригод.

4. Твір Лесі Ворониної – повість про виховання гідності та мужності.

5. Пригоди та мрії у моєму житті.

Повість починається з епізоду, який спонукає до роздумів, непевності протягом усього читання. потім дія повертає у часі назад, описується кожний з чотирьох героїв повісті окремо від інших – і у взаємодії. сюжетні лінії “шпага славка беркути”: життя кожного з чотирьох підлітків. дружба-протистояння славка і юлька. любовний трикутник юлько – лілі – славко часопростір: львів; зима проблематика “шпага славка беркути” формування характеру підлітка; вплив на його поведінку та світоглядні позиції сім’ї, школи, середовища тощо. змужніння й дорослішання дитини як розширення її життєвого досвіду: поступової «належності до світу», де більша відповідальність, «де ніхто не має права легковажно, безвідповідально й нерозсудливо ставитися до життя», де суворіші закони та випробування. самореалізація дитини. стосунки ровесників (перше кохання й протистояння, суперництво друзів і самоствердження). діалог поколінь, батьків і дітей, їх стосунків. морально-етичні проблеми (чесність, підлість, байдужість, безвідповідальність та і як бачимо, це проблеми вічні, хоч вони і на реалії тієї чи іншої епохи. ніна бічуя в цьому тексті звела ці реалії до мінімуму. тільки окремі деталі свідчать про те, що зображувані події розгортаються на тлі повоєнного життя радянської країни. поза текстом залишаються диктовані режимом правління злободенні проблеми того часу, ідеологічна заангажованість. винятком є хіба що сцена суду над дитиною, яка відбувається в умовах радянської школи. авторка займає однозначну позицію в зображенні цього явища. але хіба в наш час діти не стають свідками, а то й жертвами загального осуду, підступності ровесників, протистояння в шкільному колективі? на жаль, подібні явища мають місце в сучасному суспільному житті. автор: j. g. (джей джи) у рубриці: укр. літ. схожі статті “ритуал” дяченко характеристика героїв “хазяїн” аналіз твору «як я люблю оці години праці» аналіз образ ольшанського свіччине весілля коментарі: 2 роки ago starfire знайомство з головними героями – це не зав’язка, а експозиція. зав’язка – це вступ героя у конфлікт. а конфлікт – протистояння юлька і славка. це – сюжетна лінія. відносно цього конфлікту життя і навчання підлітків є розширеною експозицією. не слід забувати, що маємо справу з психологічною повістю, де передумови, причини і внутрішнє обґрунтування вчинків герїв мають куди більше значення ніж сам опис конфлікту. любовний трикутник – це зав’язка (герої вступають у приховане протистояння), двобій – це розвиток дії (протистояння посилюється, напруга росте), помста юлька – розвиток дії (напруга зростає), підготовка до суду – розвиток дії (напруга ще більше зростає), суд – кульмінація (момент найвищої напруги, невідомість), виправдання славка і байдужість юлька – розв’язка (напруга падає, конфлікт частково вирішується), з’ясування вини юлька і ставлення до цього лілі – розв’язка (основний конфлікт вирішено)джерело:   довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

курсова робота

«минули літа молодії»

муз. д.січинського

сл. т. шевченка

історико-стилістичний аналіз

хоровий твір „минули літа молодії написав д. січинський на слова т.г. шевченка.

основна ідея твору - пустота і безнадійність життя в умовах буржуазно-суспільного ладу.

тут перед нами повстає образ самотньої, знесиленої людини. тема - загублена молодість, самотність та протест. в художньому розв'язанні цієї теми шевченко підносить до найвищих філософських узагальнень. в його поезії немає нічого суто суб'єктивного, притаманному тільки йому самому. все, про що мовить шевченків ліричний герой, мислиться широко, то мова про долю всього народу.

глибока шевченкова любов до народної пісні й професійної музики, його загальна компетентність у цій галузі відбилися не лише в піснях, „щоденнику" й мистецьких символах - вони були життєдайним джерелом його поезій.

спів був для шевченка органічною потребую. співав майбутній поет дитиною, співав у майстерні карла брюллова, у покоях митців рєпніних, волховських. і коли його везли на заслання до оренбурга, він навіть тоді співав. пісня поета далі й далі. мабуть, тому одною з найголовніших ознак шевченкових поезій і є їх наспівність, мелодійність, задушевність. саме такі риси притаманні й поезії „минули літа молодії". з цього погляду його можна порівняти з „за сонцем хмаронька ", „заросли шляхи ".

тут і глибоке щире чуття і смислова насиченість та їх художнє втілення і тонка милозвучність. шевченкова поезія хвилює глибоко й постійно і тоді, коли він промовляє до нас пластичним образом, і тоді, коли музикою передає настрій.

минули літа молодії холодним вітром од надії

уже повіяло, зима! сиди один в холодній хаті нема з ким тихо розмовляти, ані порадитись. нема анікогісінько. - нема! сиди ж один, поки надія одурить дурня, осміє (у січинського „одурить тяжко, осміє") морозом очі окує, а думи гордії розвіє, як ту сніжину по степу! сиди ж один собі в кутку. не жди весни - святої долі! вона не зійде вже ніколи садочок твій позеленить,

твою надію оновить! і душу вольную на волю не прийде і нічогісінько не

18 октября 1860р с. - петербург

ліра, яка народжувала такий твір мала безліч найрізноманітніших струн - від тонких, тендітних, мов осіннє павутиння, до потужно-гучних, які мов грім небесний, вражають слух і серце.

озвучення „кобзаря", зокрема віршів гострого соціальне звучання, починається новий етап в історії української музики. на україні важко знайти композитора, який у минулім не звертався б до шевченкової поезії. наслідком напрочуд плідного процесу є дві з лишком тисячі музичних творів різних жанрів і форм. серед них два „заповіти" м. лисенка і м.вербицького, „огні горять" с.воробкевича, кантата „хустина" л.ревуцького. ряд творів на слова т.г.шевченка написав д.січинський, - перший західноукраїнський професійний композитор.

йому належать хори „ як би ви знали, паничі", „один у другого питаєм", солоспіви „у гаю, гаю", „і золотої й дорогої", а також високо художня поема «лічу в неволі» і хор „минули літа молодії".

денис володимирович січинський належить до найвидатніших західноукраїнських композиторів дожовтневого періоду. розквіт його творчості припадає на 1886 - 1909 роки.

за цей час він написав оперу, понад 100 вокальних та інструментальних творів.

життєвий і творчий шлях січинського може служити яскравим прикладом безправного і приниженого художника в буржуазному суспільстві. якщо вдуматися в трагедію життя композитора, то стане зрозумілим, чому в його творах стільки смутку і жалю.

денис володимирович січинський народився 2 жовтня 1865 року в селі клювинці гусятинського (колишнього копичинецького) району тернопільської області. татко майбутнього композитора, за професією вчитель, працював тоді як фінансовий панського помістя. тут січинський глибоко полюбив свій народ та його пісенні багатства. ця любов виявилась пізніше в громадській діяльності та творчості композитора.

однак йому не довелося довго жити в клювинцях, бо батько часто змінював місце праці, а вступивши до школи, січинський зовсім і назавжди відірвався від сім'ї.