Твір панаса мирного «хіба ревуть воли, як ясла повні? » вражає тим, що детально охопив усю соціальну проблематику. цей твір вражає не тільки свою актуальністю в будь-який час, але й і гарно розкритими образами, що дає змогу зрозуміти краще головню ідею та зміст. зараз спробуємо порівняти два дуже суперечливих образи: чіпки і грицька. свій життєвий шлях чіпка та грицько починали однаково: вони були однолітками, з бідних родин, відмінністю було те, що грицько – сирота. але згодом, коли вирішували долю, грицько пішов на заробітки, і поступово, через жагу до багатства, у нього з’являється скупість, жадібність. якщо метою чіпки були пошуки правди та служба суспільству, то метою грицька – одружитися на багатій дівчині. чіпка не погоджується підкорятися, але у пошуках правди, він повертає на поганий шлях, в той час як грицько тихо живе, нічим не переймаючись. чіпка, розчарувавшись у житті, стає вбивцею, деградує. але у повстанні селян себе гідно проявляє, на відмінну від грицька. в результаті чіпку вбили, а грицько хизувався своїм боягузтвом. отже, не зважаючи на те, що ці персонажі росли в одному середовищі, вони абсолютно різні, як за характерами, так і за життєвими позиціями. вони йдуть за абсолютно різними стежками. єдине спільне те, що ці стежки однаково не праведні. не зважаючи на те, що чіпка став вбивцею та займався поганими справами, розчарувавшись у світі, читачам він ближче, ніж підлий та боягузливий грицько. адже чіпка намагався знайти правду та справедливість, зрозуміти не чесність світу, а не знайшовши відгуку, просто зламався як особистість. а грицька це ніколи не хвилювало, від міг лише зраджувати та заздрити. тому і стає прикро, коли чіпка, який все ж був непідкореною людиною зі стержнем, помирає, а грицько, через свою втечу, залишається жити як і раніше.
Тема: оспівування мужності, героїзму, винахідливості Б. Хмельницького — видатного українського гетьмана, його прагнення здобути волю і щастя народу в боротьбі з ляхами.
Ідея: уславлення Б. Хмельницького — народного ватажка, талановитого полководця, мудрого державного діяча.
Основна думка: народ шанує і поважає своїх захисників і тому прославляє їх у піснях.
Жанр: історична пісня.
Композиція
Експозиція: розповідь про Б. Хмельницького, порівняння його з хмелем.
Зав’язка: застереження гетьману — перед битвою з ляхами не пити Золотої Води.
Тема: оспівування мужності, героїзму, винахідливості Б. Хмельницького — видатного українського гетьмана, його прагнення здобути волю і щастя народу в боротьбі з ляхами.
Ідея: уславлення Б. Хмельницького — народного ватажка, талановитого полководця, мудрого державного діяча.
Основна думка: народ шанує і поважає своїх захисників і тому прославляє їх у піснях.
Жанр: історична пісня.
Композиція
Експозиція: розповідь про Б. Хмельницького, порівняння його з хмелем.
Зав’язка: застереження гетьману — перед битвою з ляхами не пити Золотої Води.
Кульмінація: перемога над ворогом.
Розв’язка: «Утікали вражі ляхи…».
Художні особливості пісні
Метафори: «хміль в’ється, грає, кисне», «становили хати».
Епітети: «золота Вода», «хороша врода».
Гіпербола: «Гей, поїхав Хмельницький к Золотому Броду,—
Гей, не один лях лежить головою у воду».
Повтори: «Чи не той то хміль?», «Ой, той то Хмельницький», «…вражі ляхи».
Риторичні запитання: «Що коло тичини в’ється?», «Що по ниві грає?», «Що у пиві кисне?».