Написати твір на тему:

1) Лист ліричному герою збірки І.Франка "З вершини і низин"

2)Чи можна назвати І.Франка Моєсеєм українського народу?

3)Який Франко мені ближчий - реаліст чи модерніст?

Написать сочинение на тему:

1) Письмо лирическому герою сборника И.Франко "С вершин и низин"

2) Можно ли назвать Франко Моесеем украинского народа?

3) Какой Франко мне ближе - реалист или модернист?

Іван Нечуй-Левицький — один із найвизначніших українських письменників, автор таких відомих творів з народного життя, як "Микола Джеря" і "Кайдашева сім'я". Ці твори стали неначе чистими перлинами на ґрунті української літератури, виділяються своїм високим художнім рівнем, письменницькою майстерністю.

Уже з перших сторінок повісті "Кайдашева сім'я" читач потрапляє в село Семигори, що знаходиться в яру, який "в'ється гадюкою між крутими горами, між зеленими терасами". В уяві постають під солом'яними стріхами хати, подвір'я, що огороджені невисокими тинами, з димарів ледь помітною змійкою вгору піднімається дим. Нарешті зустріч з героями. Неначе живі стають вони перед очима. Ось Маруся Кайдашиха — гарна господиня, що рано встала і почала готувати сніданок. Кріпаччина висушила її душу, знищила в ній все добре, ніжне, ласкаве, Тепер жадоба до власності керує всіма її вчинками. Вона довгий час працювала в панів, навчилася зневажливо ставитись до бідніших за себе. Саме через це в сім'ї найчастіше виникали сварки.

Тут. же її чоловік Омелько Кайдаш. Він не сидить без діла. Працює по господарству. Його зовнішність і характер мали на собі відбиток важкої праці. Пекучий біль неволі, який залишився в його душі, він намагався залити горілкою. Вона й довела його до загибелі. Стає жаль цього працьовитого, доброго чоловіка, якого згубило пияцтво, безвихідність підневільного життя.

Чим більше заглиблюєшся в текст, тим важче стає на душі. Але чому ж? Та тому, що рідні люди перетворюються на ворогів. Невже так можна ненавидіти найрідніших? І через що? Хіба тут винна лише власність? А де поділися людська совість, повага, милосердя, душевна щедрість? Якими ж принципами керуються герої твору? Постійні сварки за "моє" і "твоє", життя за принципом: "моя хата скраю", думки тільки про себе, а про інших байдуже. Відстоюючи ці принципи, вони готові очі повибивати одне одному. І не тільки у переносному значенні, адже Мотря у сварці за мотовило дійсно вибила свекрусі око. А пригадаємо епізод, коли та ж Мотря полізла на горище, щоб забрати свою курку, і заодно покрала яйця в Мелашки. Лаврін забрав драбину, і "Мотря теліпалася на стіні, наче павук на павутинні". Читаючи повість, ми сміємось. Але сміх цей гіркий. Письменник з такою художньою майстерністю змалював дрібновласницький побут українського села, щоб ми від душі посміялись і разом з тим здригнулися від жаху. Ми ж знаємо, що українці — народ добрий, щедрий, привітний, гостинний. Але стає зрозумілим, що постійні злидні, нестача зробили їх дріб'язковими, виховували жорстокість, злість, бездушність, заздрість.

1) за сюжетом вік Софійки 13-14 років

2)Все почалося із Клави. Клава – хвороблива жінка, перша власниця коралів, якавийшла заміж за Корнія. У них була дочка Горпина вона вийшла заміж за Павла, у них була дочка Ніна. У Ніни була дочка Ліна, яка одружилася з Максимом і у них було дві дочки: Тетяна (мама Софійки) та Сніжана (лікар-травма-толог). Тетяна, була одружена зі Славком і у них було двоє дітей: Софійка то Ростик

3)-

4) Навчається у сьомому класі. Не відмінниця, але й не двієчниця

5) Має друга Сашка, який потай закоханий в неї. Хлопець сильної волі, та заробляє гроші на прожиття сестер та матері. В творі часто на нього прозиваються "бомжиком"

6) Завжди чуйна до чужих прохань, тому частіших ситуаціях, допомагає всім

7)Доброзичлива, чуйна, цікава, відважна

8)Закохана в однокласника Вітю. В основному, всіх любим і з всіма доброзичлива, але є неприязнь до Ірки Завадчук