1 варіант Переді мною – вишиванка. Її зробила моя бабуся своїми руками. На білому, як сніг полотні, розкинулися чарівні квіти та листя, чудернацькі та загадкові візерунки. “Це на удачу, ця квітка – щоб добробут був у сім’ї” – розповідала мені бабця, обережно та лагідно проводячи пальцем по вишиванці. “Мене навчила моя мати, яка у свій час теж опановувала це мистецтво під наглядом своєї матері, твоєї прапрабабці”, – продовжує вона: “Тут вся наша історія, все життя українців, всі надії і сподівання.
Можливо і ти колись
1 варіант Переді мною – вишиванка. Її зробила моя бабуся своїми руками. На білому, як сніг полотні, розкинулися чарівні квіти та листя, чудернацькі та загадкові візерунки. “Це на удачу, ця квітка – щоб добробут був у сім’ї” – розповідала мені бабця, обережно та лагідно проводячи пальцем по вишиванці. “Мене навчила моя мати, яка у свій час теж опановувала це мистецтво під наглядом своєї матері, твоєї прапрабабці”, – продовжує вона: “Тут вся наша історія, все життя українців, всі надії і сподівання.
Можливо і ти колись
захочеш дізнатись про це більше”. З тих пір для мене вишиванка є не просто шматком тканини з візерунками. Вона для мене є священним скарбом моїх пращурів.
В основі сюжету — невдалий похід руського новгород-сіверського князя Ігоря Святославича на половців у 1185 році. «Слово» було написане в кінці XII століття, невдовзі після описуваної події, датується ж 1187 роком.
Перейняте мотивами слов'янської народної поезії з елементами язичницької міфології, за своєю художньою мовою та літературною значущістю «Слово» стоїть у ряді найбільших досягнень середньовічного епосу[2].
Похід Ігоря Святославича Новгород-Сіверського на половців (1185) — сепаратний похід сіверських князів проти половців, які перебували під враженням успіхів київських князів 1183—1184 років, який мав можливою метою повернення контролю над Тмутараканським князівством.
1 варіант Переді мною – вишиванка. Її зробила моя бабуся своїми руками. На білому, як сніг полотні, розкинулися чарівні квіти та листя, чудернацькі та загадкові візерунки. “Це на удачу, ця квітка – щоб добробут був у сім’ї” – розповідала мені бабця, обережно та лагідно проводячи пальцем по вишиванці. “Мене навчила моя мати, яка у свій час теж опановувала це мистецтво під наглядом своєї матері, твоєї прапрабабці”, – продовжує вона: “Тут вся наша історія, все життя українців, всі надії і сподівання.
Можливо і ти колись
1 варіант Переді мною – вишиванка. Її зробила моя бабуся своїми руками. На білому, як сніг полотні, розкинулися чарівні квіти та листя, чудернацькі та загадкові візерунки. “Це на удачу, ця квітка – щоб добробут був у сім’ї” – розповідала мені бабця, обережно та лагідно проводячи пальцем по вишиванці. “Мене навчила моя мати, яка у свій час теж опановувала це мистецтво під наглядом своєї матері, твоєї прапрабабці”, – продовжує вона: “Тут вся наша історія, все життя українців, всі надії і сподівання.
Можливо і ти колись
захочеш дізнатись про це більше”. З тих пір для мене вишиванка є не просто шматком тканини з візерунками. Вона для мене є священним скарбом моїх пращурів.
В основі сюжету — невдалий похід руського новгород-сіверського князя Ігоря Святославича на половців у 1185 році. «Слово» було написане в кінці XII століття, невдовзі після описуваної події, датується ж 1187 роком.
Перейняте мотивами слов'янської народної поезії з елементами язичницької міфології, за своєю художньою мовою та літературною значущістю «Слово» стоїть у ряді найбільших досягнень середньовічного епосу[2].
Похід Ігоря Святославича Новгород-Сіверського на половців (1185) — сепаратний похід сіверських князів проти половців, які перебували під враженням успіхів київських князів 1183—1184 років, який мав можливою метою повернення контролю над Тмутараканським князівством.