Поема “Давня казка” Лесі Українки не просто цікавий та філософський твір. Він порушує проблеми ролі поета й поезії в суспільстві, авторка торкається питань про суть людського щастя, вдячності. Аналіз твору “Давня казка” до підготувати літературний паспорт твору (тема, ідея, віршовий розмір, художні засоби, проблематика, жанр, композиція, історія написання). “Давня казка” Лесі Українки аналіз (паспорт твору) Автор — Леся Українка (Л. П. Косач). Рік написання – 1893 р.
Літературний рід — ліро-епос. Жанр: ліро-епічна соціальна поема-казка.
Історія створення українського гімну починається 1862 року, коли український етнограф, фольклорист і поет Павло Чубинський написав вірш «Ще не вмерла Україна».
Одразу після написання вірша його поклав на музику друг і однодумець П. Чубинського М. Лисенко. Створена на його мелодію пісня набула певного поширення на Наддніпрянщині і час від часу звучала до початку XX ст. Згодом музику до вірша П. Чубинського створив і К. Стеценко. Проте остаточно пісня-гімн «Ще не вмерла Україна» утвердилась у свідомості українського народу саме в співавторстві П.Чубинського і М. Вербицького. На хвилі піднесення українського патріотичного і духовного життя на в 60-х роках XIX ст. в одному із львівських журналів було надруковано вірш «Ще не вмерла Україна». Цей вірш сподобався М. Вербицькому своїм патріотичним змістом, легкістю форми, і він поклав його на музику спочатку як солоспів у супроводі гітари. Згодом М. Вербицький зробив із пісні- солоспіву хорову композицію.
Объяснение:
Поема “Давня казка” Лесі Українки не просто цікавий та філософський твір. Він порушує проблеми ролі поета й поезії в суспільстві, авторка торкається питань про суть людського щастя, вдячності. Аналіз твору “Давня казка” до підготувати літературний паспорт твору (тема, ідея, віршовий розмір, художні засоби, проблематика, жанр, композиція, історія написання). “Давня казка” Лесі Українки аналіз (паспорт твору) Автор — Леся Українка (Л. П. Косач). Рік написання – 1893 р.
Літературний рід — ліро-епос. Жанр: ліро-епічна соціальна поема-казка.
Одразу після написання вірша його поклав на музику друг і однодумець П. Чубинського М. Лисенко. Створена на його мелодію пісня набула певного поширення на Наддніпрянщині і час від часу звучала до початку XX ст. Згодом музику до вірша П. Чубинського створив і К. Стеценко. Проте остаточно пісня-гімн «Ще не вмерла Україна» утвердилась у свідомості українського народу саме в співавторстві П.Чубинського і М. Вербицького.
На хвилі піднесення українського патріотичного і духовного життя на в 60-х роках XIX ст. в одному із львівських журналів було надруковано вірш «Ще не вмерла Україна». Цей вірш сподобався М. Вербицькому своїм патріотичним змістом, легкістю форми, і він поклав його на музику спочатку як солоспів у супроводі гітари. Згодом М. Вербицький зробив із пісні- солоспіву хорову композицію.