Нещодавно я познайомився з твором українського письменника-гумориста Валентина Чемериса „Вітька + Галя, або Повість про перше кохання“. У ньому йдеться про взаємини підлітків, справжню дружбу, перше кохання, життєві випробування, які доводиться долати школярам. Мені дуже сподобалися головні герої повісті — друзі Вітька Горобець, Галя Козачок та Федько Котигорошко, які мешкають у селі Великі Чаплі на Херсонщині.
„Високий, худий, з рідким білявим чубчиком“ Вітька добрий, запальний, наполегливий. Хлопець закохується в Галю й усіма засобами намагається привернути її увагу, здобути прихильність. Йому майже 14 років, тому „так хочеться утнути щось героїчне, щось таке лицарське. Безперечно, на очах у дівчини. Щоб побачила, який він сміливий та відважний“. Вітька рішуче бореться за щастя: пише вірші, допомагає коханій по господарству, за є її в кіно й навіть викликає на дуель „суперника“ — Петра Білого, „завжди прилизаного, напахченого одеколоном маминого синка“. Врешті його старання не проходять даремно й дівчина відповідає йому взаємністю. Я вважаю, що Вітька може бути щасливим із Галею, позитивно оцінюю його вчинки заради завоювання серця коханої.
Федько Котигорошко, якого односельці за смаглявість називають Жучком, — найкращий друг Вітьки, постійний учасник різноманітних пригод. Йому лише 12 років, він маленький, товстенький, спокійний, добродушний, вайлуватий. Старша сестра хлопця працює бібліотекаркою в сільському клубі, тому хлопець має вільний доступ до різноманітних книжок: „Федько вибирав книги на свій смак і ковтав їх десятками... І хоч часто Федько не розумів прочитаного, але це не відбивало в нього охоти до читання. Особливо багато читав Котигорошко про кохання і вважав себе в цім ділі знавцем-теоретиком“. Саме тому він часто стає ініціатором та активним учасником Вітькових витівок і надихає товариша на різноманітні „подвиги“ заради коханої. Думаю, кожен із нас хотів би мати такого друга, як Федько Котигорошко.
„Дама серця“ Вітька Горобця Галя Козачок — весела, смілива, працьовита дівчина. Улітку вона не лише відпочиває, а трудиться листоношею, допомагає матері по господарству. Закоханому Вітькові вона видається справжньою принцесою: „З бічної вулички, широко усміхаючись, прямо на них ішла Галя Козачок. Ні, вона не йшла, а наче аж пливла, ледь торкаючись землі стрункими ногами в білих черевичках та гордо несучи маленьку голівку з товстою косою... Вона підходила до нього, струнка й висока, в білому-білому платті, зашаріла від швидкої ходи, а очі сяяли ніяково й радо“. До того ж Галя — доволі розумна, кмітлива та винахідлива дівчина. Вона з легкістю випитує в Котигорошка таємницю Вітька, хитрістю спонукає хлопців допомагати їй по господарству, уміє гідно виходити із смішних життєвих ситуацій.
Дуже кумедними є й другорядні герої твору: міліціонер Причепа, якого Галька рятує від бугая; боягуз Петро Білий, якого Вітька викликав на дуель; місцевий цирульник одноокий дід Левонтій, що замолоду стриг баранів на Херсонщині; запальний дід Свирид, у садку якого Федько краде сливи для дівчини та випадково викриває злодія-комірника.
Повість просто таки насичена різними кумедними ситуаціями. Це позитивна й весела книжка, яку раджу прочитати всім!
Нещодавно я познайомився з твором українського письменника-гумориста Валентина Чемериса „Вітька + Галя, або Повість про перше кохання“. У ньому йдеться про взаємини підлітків, справжню дружбу, перше кохання, життєві випробування, які доводиться долати школярам. Мені дуже сподобалися головні герої повісті — друзі Вітька Горобець, Галя Козачок та Федько Котигорошко, які мешкають у селі Великі Чаплі на Херсонщині.
„Високий, худий, з рідким білявим чубчиком“ Вітька добрий, запальний, наполегливий. Хлопець закохується в Галю й усіма засобами намагається привернути її увагу, здобути прихильність. Йому майже 14 років, тому „так хочеться утнути щось героїчне, щось таке лицарське. Безперечно, на очах у дівчини. Щоб побачила, який він сміливий та відважний“. Вітька рішуче бореться за щастя: пише вірші, допомагає коханій по господарству, за є її в кіно й навіть викликає на дуель „суперника“ — Петра Білого, „завжди прилизаного, напахченого одеколоном маминого синка“. Врешті його старання не проходять даремно й дівчина відповідає йому взаємністю. Я вважаю, що Вітька може бути щасливим із Галею, позитивно оцінюю його вчинки заради завоювання серця коханої.
Федько Котигорошко, якого односельці за смаглявість називають Жучком, — найкращий друг Вітьки, постійний учасник різноманітних пригод. Йому лише 12 років, він маленький, товстенький, спокійний, добродушний, вайлуватий. Старша сестра хлопця працює бібліотекаркою в сільському клубі, тому хлопець має вільний доступ до різноманітних книжок: „Федько вибирав книги на свій смак і ковтав їх десятками... І хоч часто Федько не розумів прочитаного, але це не відбивало в нього охоти до читання. Особливо багато читав Котигорошко про кохання і вважав себе в цім ділі знавцем-теоретиком“. Саме тому він часто стає ініціатором та активним учасником Вітькових витівок і надихає товариша на різноманітні „подвиги“ заради коханої. Думаю, кожен із нас хотів би мати такого друга, як Федько Котигорошко.
„Дама серця“ Вітька Горобця Галя Козачок — весела, смілива, працьовита дівчина. Улітку вона не лише відпочиває, а трудиться листоношею, допомагає матері по господарству. Закоханому Вітькові вона видається справжньою принцесою: „З бічної вулички, широко усміхаючись, прямо на них ішла Галя Козачок. Ні, вона не йшла, а наче аж пливла, ледь торкаючись землі стрункими ногами в білих черевичках та гордо несучи маленьку голівку з товстою косою... Вона підходила до нього, струнка й висока, в білому-білому платті, зашаріла від швидкої ходи, а очі сяяли ніяково й радо“. До того ж Галя — доволі розумна, кмітлива та винахідлива дівчина. Вона з легкістю випитує в Котигорошка таємницю Вітька, хитрістю спонукає хлопців допомагати їй по господарству, уміє гідно виходити із смішних життєвих ситуацій.
Дуже кумедними є й другорядні герої твору: міліціонер Причепа, якого Галька рятує від бугая; боягуз Петро Білий, якого Вітька викликав на дуель; місцевий цирульник одноокий дід Левонтій, що замолоду стриг баранів на Херсонщині; запальний дід Свирид, у садку якого Федько краде сливи для дівчини та випадково викриває злодія-комірника.
Повість просто таки насичена різними кумедними ситуаціями. Це позитивна й весела книжка, яку раджу прочитати всім!
Удачи.