Дівчинка побігла на кухню, знайшла у каміні кілька холодних вуглинок, міцно затисла їх у кулаці і поспішила назад.
— Стань отут, Недоладьку,— хвилюючись попросила Аля. — Зніми, будь ласка, капелюха і повернися обличчям до сонця. — Вона поставила Недоладька впритул до кам’яного муру і взяла вуглинку в руку. Намалювала йому друге вухо, підправила ніс, продовжила ліву ногу, яка здавалася дещо коротшою.
Проте у зовнішності Недоладька чогось не вистачало. Що ж вона забула? Так, ямочку! Тремтячою рукою дівчинка торкнулася Недоладькового підборіддя...
І сталося диво! Перед Алею стояв стрункий, гарний хлопець.
Відповідь:
Недоладька
Пояснення:
Дівчинка побігла на кухню, знайшла у каміні кілька холодних вуглинок, міцно затисла їх у кулаці і поспішила назад.
— Стань отут, Недоладьку,— хвилюючись попросила Аля. — Зніми, будь ласка, капелюха і повернися обличчям до сонця. — Вона поставила Недоладька впритул до кам’яного муру і взяла вуглинку в руку. Намалювала йому друге вухо, підправила ніс, продовжила ліву ногу, яка здавалася дещо коротшою.
Проте у зовнішності Недоладька чогось не вистачало. Що ж вона забула? Так, ямочку! Тремтячою рукою дівчинка торкнулася Недоладькового підборіддя...
І сталося диво! Перед Алею стояв стрункий, гарний хлопець.
ответ:багрянії зорі,в пташиному хорі,пісні голосні,поранення роса,весняним привітом,троянда розкішна,вродлива,вродливиця пишна,голосом дивним,співець чарівливий вечірньої зорі,пташка зальотна,весняний час,осінь холодная та вільготна,нічка осіння,година сумна,холоднеє проміння,пугач віщий,гук єдиний,спів солов'їний,вічна та новая весна,натхненний співець,рожа чудесна,теплий вітерець,гай сумний,край рідний,в листі сухім,жалем глухим,огнистого та палкого слова,щира та гаряча мова,ясна-голосна пісня,крила солов'їні,воля своя
Объяснение:написала всі щоб можна було вибрати,якщо це вірш Лесі Українки то все має підійти