Написати твір-роздум на одну із запропонованих тем
а) "Тема патріотизму у творі О.Довженка "Ніч перед боєм"
б) "Волелюбний дух українського народу( за твором М.Коцюбинського "Дорогою ціною")
в)"Моральний урок для солдатів ( за твором О.Довженка "Ніч перед боєм")"
г) "Ціна життя ( за твором М.Коцюбинського "Дорогою ціною")"
Але Ігор не тільки сміливий, але й безрозсудний. Він не звертає уваги на знамення і передбачення(затемнення сонця). У той час таким явищам приділяли дуже велику увагу. Але це також говорить про те, що він харізматичний і вміє переконувати інших, бо люди пішли за ним.
Хоробрість князя Ігоря проявляється у тому, що він вступає у бій з ворогами, маючи тільки невеликий загін. Але військо половців було великим, і врешті-решт, зазнав поразки і втратив брата, якого дуже поважав і любив. Коли Ігоря беруть в полон, він не здається, бо має сильний характер. Кназь дуже волелюбний і любить свободу, тому збігає з полону, у цьому йому допомає слуга. Незважаючи на всі труднощі, що йому довелосяся пережити в дорозі, Ігор радий, що нарешті вільний.
Любити труд і трударя,
Завжди грудьми ставати проти
Неправди, кривди і підлоти.
Творчість геніїв невичерпна, глибока і багатогранна. І скільки б разів ми не зверталися до неї, вона щоразу відкриває нам нові обрії, збагачує новими почуттями, будить нові думки. Саме такою є творчість вірного сина українського народу Т.Г.Шевченко.
Моє знайомство з Шевченком розпочалося ще з ранніх років. Ще дошкільнятами в дитячому садочку ми заквітчали його портрет і так щиро співали пісню про садок вишневий коло хати.
А в молодших класах ми вивчали вірші Шевченка про рідну землю, рідну природу. Як багато зробила вчителька, щоб рядочки Шевченкових віршів запали нам у душу! Які невичерпні скарби розкрила нам, малим, поезія Шевченка, навчаючи любити красу, рідну Батьківщину. Пейзажні твори поета допомагали нам пізнавати рідну природу, збагатили естетичні почуття і тим самим облагородили, виховали чуйність до краси в людській поведінці. Мені здається, що дитина, яка зрозуміла і щиро прийняла вірші Шевченка до серця, ніколи не зламає молоденької берізки, не штовхне малого, не буде вживати грубих і лайливих слів.
Ми підростали. Ширилися наші інтереси. Школа вела нас до пізнання життя. І тут перед нами по – новому постав образ Шевченка, що зберігся у пам’яті народу як образ незламного борця за людське щастя, за вільну працю і щасливе дитинство.
Замислились ми над автобіографічним віршем: «Якби ви знали, паничі…». І постав у нашій уяві чарівний і тихий куточок над чистим ставом із зеленими вербами, біленькими хатами. А в хаті – лихо, а в полі – краще на пана без просвітку, без відпочинку. І розкрився у нашій свідомості трагічний контраст: природа багата і прекрасна, та блага її розподілені нерівномірно: трудівникам – сльози і не посильна праця, експлуататорам – панам – радощі й розкоші. Так було за часів кріпацтва. Тепер ми усвідомили і поділяли гнів поета проти тих, хто породив народні страждання. Тепер ми зрозуміли вогненний заклик поета у його безсмертному «Заповіті»:
…вставайте,
Кайдани порвіте,
І вражою злою кров’ю
Волю окропіте.
Так Т.Шевченко збагатив нас новими почуттями. Він крокував і крокує поруч із нами протягом усіх шкільних років. Звичайно, тепер у 9 – му клас, я сприймаю творчість поета по – новому, більш по – дорослому. Я знаходжу багато відповідей на питання, які хвилювали і хвилюють мене.
Т.Шевченко вчить нас любити людей, дає високий зразок служіння рідному народові. Захоплена глибиною його думок, пристрастю і красою його поезії, я пронесу ім’я і творчість Шевченка крізь усе своє життя.