Написати твір-роздум на тему: "Чому дитинство Михайлика такими глибокими коріннями ввійшло у його життя?"

Я вважаю, що ця п'єса актуальна у наш час тому, що, в першу чергу, вона порушує мовне питання, яке зараз дуже активно обговорюється. Кожен персонаж твору має своє уособлення: дядько Тарас- анахронічний патріотизм, Тьотя Мотя- російський шовінізм, Мина- безвольний зрадник свого народу, Мокій- патріотизм, комсомольці- молоде радянське покоління, Уля- наївний інфантилізм. І з уст кожного персонажа можна почути те, що ми можемо чути кожен раз, коли порушується мовне питання. Хто ми, якщо не знаємо рідної мови?

Відповідь:

1. Діжурка

2. Климко вирушив до Слов"янська по сіль

3. Климко жив з дядьком Кирилом

4. Солодощі: пряники, цукерки-півники.

5. Дядько Кирило працював машиністом паровоза

6. Климко з дядьком жили в залізничному бараці.

7. Почалася війна і дядьків паровоз розбомбили. Дядька і його помічника повбивало вугіллям.  

Пояснення:

цитати

1. Тій діжурці, як казав дядько, було "сто літ", і не рвалася вона лише тому, що зашкарубла від давньої мазути.

2. — Знаєш, що я придумав, Зульф, — збуджено сказав Климко. — Я піду по сіль. Зульфат зупинився.   — Куди?   — У Слов'янськ.

3. Климко жив удвох з дядьком Кирилом, відколи осиротів.

4. У кухлі Климко й знаходив гостинець: пригірщ пряників-срібноголовців, або гроно прозорих півників на паличках, зв'язаних докупи білою ниткою, або ще щось таке.

5. Дядько Кирило був машиністом великого паровоза ФД

6. Жили вони в залізничному бараці при самісіньких коліях.

7. — Пряме влучення... — квапливо розказував хтось. — У тендер, їх вугіллям побило...