Риторичні запитання: Але чи й там усі з вас бенкетують? Кого цей рік не дочекались ви? Хто зрадив ще чудову нашу звичку, Кого забрав холодний світ од вас? Хто не прийшов на братню перекличку? Чий голос змовк? Хто передчасно згас?
Анафора: Ти простягав нам із-за моря руку,/Ти нас єдиних в спогадах носив;Благослови, моя святкова музо, / Благослови: нехай живе ліцей!
Оклики: Пора, пора! Ні наших мук, ні мрій Не вартий світ; розвіємо оману!
Роксолана була дивовижною жінкою, Сулейман називав її Хуррем - сміється. Потрапивши в палац султана, вона попросила дозволу користуватися бібліотекою, і за час поки Сулейман був у військовому поході, встигла освоїти наскільки мов. Вона писала вірші, цінувала мистецтво, розбиралася в політиці, вміла танцювати. Все це ніби зачарувала її чоловіка. Навіть грізна палацова гвардія обожнювала пані, а вона, в свою чергу, збільшила їм платню, веліла побудувати казарми-палаци, наділила їх новими привілеями. Роксолана була дуже господарської. Коли треба було поповнити скарбницю, вона розпорядилася відкрити в європейському кварталі і в портових районах Стамбула винні лавкі.По її наказом поглибили бухту Золотий Ріг і реконструювали причали в Галаті, що благотворно позначилося на торгівлі. На ці гроші будували нові мечеті, лікарні. Багато дослідник говорять про те, що роль Роксолани в історії України перебільшена. Вона стала справжньою султаншею, переслідувала інтереси свого сина, домігшись того, щоб він успадковував престол після смерті батька. Деякі навіть стверджують, що правління Селіма (сина Роксолани) призвело до падіння Османської імперії. Так чи інакше, правління Сулеймана називають золотим століттям Османської імперії, і в цьому була велика заслуга Роксолани.
Художні засоби до поеми "19 жовтня" Пушкіна:
Епітети: багряне убрання, поля зів'ялі й голі, тихе сяйво дня, келія пустинна, осінні негоди, чаша легкопінна, гіркі недуги, Італія ясна, щаслива путь, доля мандрівна, доля строга...
Неологізм: легкопінна,
Порівняння: він (союз), як душа; свій дар, як час, я тратив без угаву.
Метафори: міцнів під крилом коханих муз.
Звертання: каміне, вино, друже, любі друзі,Горчаков, Вільгельм, спізнілий друже мій.
Риторичні запитання: Але чи й там усі з вас бенкетують? Кого цей рік не дочекались ви? Хто зрадив ще чудову нашу звичку, Кого забрав холодний світ од вас? Хто не прийшов на братню перекличку? Чий голос змовк? Хто передчасно згас?
Анафора: Ти простягав нам із-за моря руку,/Ти нас єдиних в спогадах носив;Благослови, моя святкова музо, / Благослови: нехай живе ліцей!
Оклики: Пора, пора! Ні наших мук, ні мрій Не вартий світ; розвіємо оману!
Повтор: Пора, пора! Повніш, повніш!