Тема: зображення суду над щукою, яка здійснювала різноманітну шкоду в ставку його жителям і отримала вирок повернутися знову в річку.
Ідея: засудження дій судочинства, їхня легковажність, безглуздість, а через образ лисиці- підступності, хитрості, хабарництва.
Основна думка: "Як не мудрують, а правди ніде Кінців не можна поховати...".
Мораль: Судді зобов'язані діяти відповідно до законодавства, а не підтримувати зацікавлену особу(Лисицю). Глібов засуджує хабарництво, несправедливість, лицемірство.
Герої: судді- два осли, Шкапа, два Цапи; Щука, Лисичка, автор.
Композиція:
Введення: За злочинну діяльність Щуку силоміць представили до суду. Опис суддів. Таємний зв'язок щуки і лисиці.
Фірцак Іван Федорович Народився в с. Білки (Іршавського району на Закарпатті (тоді комітат Береґ, Угорське королівство, Австро-Угорщина), у селянській родині, яка належала до середняків. Неймовірна фізична сила юнака швидко привернула до нього увагу. У двадцять років Кротон подався на заробітки до Праги. У 1919 р. завдяки рекомендаційному листу Вацлава Прохазцки, що служив нотарем у Білках, Іван Фірцак потрапляє на празький завод, власником якого був брат чиновника. Деякий час Іван працює тут оператором корби, за до якої піднімали вантажі. Після заводу Прохазки Іван Фірцак влаштувався вантажником на залізничному вокзалі, де була чітка оплата за кожен перенесений кілограм ваги. Норму атлет відробляв за півдня.
Як спортсмен-аматор став відомим та популярним у 20-х роках, коли почав перемагати на бійцівських турнірах і змаганнях у Празі. Першим спортивним поєдинком для закарпатця став бій із мандрівним силачем Вілетом, що заробляв собі на прожиття виступами на вуличних аренах. Бій для Вілета скінчився розгромною поразкою. Під час поєдинку Івана Фірцака помічає тренер Ондржей Нейман, який на тривалий час стає наставником силача. Фірцак називав його «паном професором». Юнак тренувався із 25-кілограмовою гирею. Не тільки носив її вдома у дворі, а і їздив із нею трамваєм.
У 1922 році на чемпіонаті з важкої атлетики Чехословаччини Іван Фірцак підняв вагу 150 кг і здобув золоту медаль. Став першим вантажником в історії чехословацького спорту, що виграв першість республіки. Незабаром став чемпіоном Чехословацької республіки з рукопашного бою. Він неодноразово ставав переможцем празького клубу важкоатлетів «Прага-Бубенеч». Іван Фірцак 70 разів перемагав у змаганнях з гирьового спорту, став переможцем конкурсу краси тіла в Парижі.
Одним із суперників Івана Фірцака був чемпіон країни Колар Грдлічка, з яким відбулась сутичка в ресторані «Слован». Фірцак був змушений заплатити штраф, бо чех служив у поліції. Після офіційного виграшу першості Іванові також запропонували стати правоохоронцем, але він відмовився.
Перша зліва — Надія Копинець-Дегтярьова. 1962
Під час поїздки до Карлових Вар, автомобіль, яким керував тренер Івана Фірцака, потрапив в аварію. Ондржей Нейман загинув, а Іван шість тижнів провів у лікарні. Поліція заарештувала його, звинувативши в убивстві. Згодом двоюрідний брат Неймана адвокат Гайхел взяв Фірцака на поруки, сплативши велику грошову заставу.
Залишивши аматорський спорт, Кротон-Фірцак долучився до циркового мистецтва. Він став артистом відомого празького «Герцферт-цирку». Мачок Маклер, головний постановник, що 30 років пропрацював у цьому цирку, запропонував Іванові стати зіркою арени. З «Герцферт-цирком» Іван Фірцак об'їздив півсвіту, полонивши своєю майстерністю Королівство Угорщина, Болгарське царство, Грецію, Королівство Румунія, Французьку республіку, Данію, Нідерланди, Польську республіку, Канаду, США та багато інших країн. Загалом виступав у 64-х країнах світу. Фірцак, якого на афішах називали Іваном Силою, виходив на сцену перед великими аудиторіями у Відні, Берліні й Вашингтоні, де розривав залізні ланцюги, жонглював важкими предметами (гирі, ядра, штанги,подеколи навіть і машини), лежав на товченому склі, тримаючи на собі півтонні тягарі, зубами тягнув вантажівки, згинав пальцями цвяхи, робив із них різні фігури, які роздавав глядачам. За його феноменальну силу, трюки та унікальні рекорди світова громадськість нарекла Фірцака ім'ям античного героя Кротона.
Аналіз "Щука" (Глібов)
Тема: зображення суду над щукою, яка здійснювала різноманітну шкоду в ставку його жителям і отримала вирок повернутися знову в річку.
Ідея: засудження дій судочинства, їхня легковажність, безглуздість, а через образ лисиці- підступності, хитрості, хабарництва.
Основна думка: "Як не мудрують, а правди ніде Кінців не можна поховати...".
Мораль: Судді зобов'язані діяти відповідно до законодавства, а не підтримувати зацікавлену особу(Лисицю). Глібов засуджує хабарництво, несправедливість, лицемірство.
Герої: судді- два осли, Шкапа, два Цапи; Щука, Лисичка, автор.
Композиція:
Введення: За злочинну діяльність Щуку силоміць представили до суду. Опис суддів. Таємний зв'язок щуки і лисиці.
Подробнее - на -
Объяснение:
Фірцак Іван Федорович Народився в с. Білки (Іршавського району на Закарпатті (тоді комітат Береґ, Угорське королівство, Австро-Угорщина), у селянській родині, яка належала до середняків. Неймовірна фізична сила юнака швидко привернула до нього увагу. У двадцять років Кротон подався на заробітки до Праги. У 1919 р. завдяки рекомендаційному листу Вацлава Прохазцки, що служив нотарем у Білках, Іван Фірцак потрапляє на празький завод, власником якого був брат чиновника. Деякий час Іван працює тут оператором корби, за до якої піднімали вантажі. Після заводу Прохазки Іван Фірцак влаштувався вантажником на залізничному вокзалі, де була чітка оплата за кожен перенесений кілограм ваги. Норму атлет відробляв за півдня.
Як спортсмен-аматор став відомим та популярним у 20-х роках, коли почав перемагати на бійцівських турнірах і змаганнях у Празі. Першим спортивним поєдинком для закарпатця став бій із мандрівним силачем Вілетом, що заробляв собі на прожиття виступами на вуличних аренах. Бій для Вілета скінчився розгромною поразкою. Під час поєдинку Івана Фірцака помічає тренер Ондржей Нейман, який на тривалий час стає наставником силача. Фірцак називав його «паном професором». Юнак тренувався із 25-кілограмовою гирею. Не тільки носив її вдома у дворі, а і їздив із нею трамваєм.
У 1922 році на чемпіонаті з важкої атлетики Чехословаччини Іван Фірцак підняв вагу 150 кг і здобув золоту медаль. Став першим вантажником в історії чехословацького спорту, що виграв першість республіки. Незабаром став чемпіоном Чехословацької республіки з рукопашного бою. Він неодноразово ставав переможцем празького клубу важкоатлетів «Прага-Бубенеч». Іван Фірцак 70 разів перемагав у змаганнях з гирьового спорту, став переможцем конкурсу краси тіла в Парижі.
Одним із суперників Івана Фірцака був чемпіон країни Колар Грдлічка, з яким відбулась сутичка в ресторані «Слован». Фірцак був змушений заплатити штраф, бо чех служив у поліції. Після офіційного виграшу першості Іванові також запропонували стати правоохоронцем, але він відмовився.
Перша зліва — Надія Копинець-Дегтярьова. 1962
Під час поїздки до Карлових Вар, автомобіль, яким керував тренер Івана Фірцака, потрапив в аварію. Ондржей Нейман загинув, а Іван шість тижнів провів у лікарні. Поліція заарештувала його, звинувативши в убивстві. Згодом двоюрідний брат Неймана адвокат Гайхел взяв Фірцака на поруки, сплативши велику грошову заставу.
Залишивши аматорський спорт, Кротон-Фірцак долучився до циркового мистецтва. Він став артистом відомого празького «Герцферт-цирку». Мачок Маклер, головний постановник, що 30 років пропрацював у цьому цирку, запропонував Іванові стати зіркою арени. З «Герцферт-цирком» Іван Фірцак об'їздив півсвіту, полонивши своєю майстерністю Королівство Угорщина, Болгарське царство, Грецію, Королівство Румунія, Французьку республіку, Данію, Нідерланди, Польську республіку, Канаду, США та багато інших країн. Загалом виступав у 64-х країнах світу. Фірцак, якого на афішах називали Іваном Силою, виходив на сцену перед великими аудиторіями у Відні, Берліні й Вашингтоні, де розривав залізні ланцюги, жонглював важкими предметами (гирі, ядра, штанги,подеколи навіть і машини), лежав на товченому склі, тримаючи на собі півтонні тягарі, зубами тягнув вантажівки, згинав пальцями цвяхи, робив із них різні фігури, які роздавав глядачам. За його феноменальну силу, трюки та унікальні рекорди світова громадськість нарекла Фірцака ім'ям античного героя Кротона.