Стопа — найкоротший відрізок певного віршового метра, сконцентрованого у групі складів з відносно незмінним наголосом.
Притча — це твір, в основу якого покладено повчально-алегоричний сюжет, побудований на прихованому порівнянні.
Повість — літературний прозовий твір середньої форми, довший за оповідання, але коротший за роман.
Сюжет — сукупність подій у художньому творі, пов'язаних причинно-наслідковими зв'язками, що розкриваються в певній послідовності.
Експозиція — частина твору, що передує початку розгортання одиниць структури твору.
Зав'язка — початок сюжету, де вперше зображаються основні персонажі, місце та час дії. Також тут зображаються конфлікт.
Розвиток дiї — серія подій, у яких розкривається конфлікт і головні герої. Події дедалі ускладнюються, створюючи у сприймача сюжету хвилювання, напругу, відчуття наближення кризи.
Кульмінація — поворотна точка в сюжеті, де інтерес та емоції сприймача найвищ б виходу з кульмінації переважно несподіваний.
Розв'язка — завершення оповіді та кінцева подія.
Сатира — гостра критика чогось, окремих осіб, людських груп чи суспільства з висміюванням.
Алего́рія б двопланового художнього зображення, що ґрунтується на приховуванні реальних осіб, явищ і предметів під конкретними художніми образами.
Гумореска — невеликий віршований, прозовий чи драматичний твір з комічним сюжетом.
ответ:Історична основа «Чорна Рада»: події, що відбувалися в Україні в роки Руїни, коли після смерті Б. Хмельницького почалася боротьба за гетьманську владу. Україну тоді роздирали різні соціальні пристрасті й політичні орієнтації, що й призвели до «чорної» ради 1663 року (на раді, крім козацької старшини, була присутня також «чернь» — запорожці, селяни, міщани, тому її й названо «чорною»). Деякі претенденти на булаву думали не про долю України та її народу, а про власну вигоду. З цією метою вони зверталися по до то до польської шляхти, то до турків і татар, то до Москви. Україна була розколота. На Правобережжі правив польсько-шляхетський ставленик Павло Тетеря. На Лівобережжі України точилася запекла боротьба між кількома претендентами на гетьманування, серед них — переяславський полковник Яким Сомко, обраний на старшинській раді в Козельці наказним гетьманом, хоч російський цар і не затвердив його, та кошовий отаман Запорозької Січі Іван Брюховецький. 27-28 червня 1663 року в Ніжині відбулася «чорна» рада, за підсумками якої гетьманом було обрано Брюховецького, а Сомка покарано. Пишучи роман, письменник спирався на численні документи, наукові джерела, літописи, зокрема «Літопис Самовидця». У романі діють реальні історичні особи — Яким Сомко, Василь Золотаренко, Павло Тетеря, Матвій Гвинтовка, Вуяхевич.
Стопа — найкоротший відрізок певного віршового метра, сконцентрованого у групі складів з відносно незмінним наголосом.
Притча — це твір, в основу якого покладено повчально-алегоричний сюжет, побудований на прихованому порівнянні.
Повість — літературний прозовий твір середньої форми, довший за оповідання, але коротший за роман.
Сюжет — сукупність подій у художньому творі, пов'язаних причинно-наслідковими зв'язками, що розкриваються в певній послідовності.
Експозиція — частина твору, що передує початку розгортання одиниць структури твору.
Зав'язка — початок сюжету, де вперше зображаються основні персонажі, місце та час дії. Також тут зображаються конфлікт.
Розвиток дiї — серія подій, у яких розкривається конфлікт і головні герої. Події дедалі ускладнюються, створюючи у сприймача сюжету хвилювання, напругу, відчуття наближення кризи.
Кульмінація — поворотна точка в сюжеті, де інтерес та емоції сприймача найвищ б виходу з кульмінації переважно несподіваний.
Розв'язка — завершення оповіді та кінцева подія.
Сатира — гостра критика чогось, окремих осіб, людських груп чи суспільства з висміюванням.
Алего́рія б двопланового художнього зображення, що ґрунтується на приховуванні реальних осіб, явищ і предметів під конкретними художніми образами.
Гумореска — невеликий віршований, прозовий чи драматичний твір з комічним сюжетом.
ответ:Історична основа «Чорна Рада»: події, що відбувалися в Україні в роки Руїни, коли після смерті Б. Хмельницького почалася боротьба за гетьманську владу. Україну тоді роздирали різні соціальні пристрасті й політичні орієнтації, що й призвели до «чорної» ради 1663 року (на раді, крім козацької старшини, була присутня також «чернь» — запорожці, селяни, міщани, тому її й названо «чорною»). Деякі претенденти на булаву думали не про долю України та її народу, а про власну вигоду. З цією метою вони зверталися по до то до польської шляхти, то до турків і татар, то до Москви. Україна була розколота. На Правобережжі правив польсько-шляхетський ставленик Павло Тетеря. На Лівобережжі України точилася запекла боротьба між кількома претендентами на гетьманування, серед них — переяславський полковник Яким Сомко, обраний на старшинській раді в Козельці наказним гетьманом, хоч російський цар і не затвердив його, та кошовий отаман Запорозької Січі Іван Брюховецький. 27-28 червня 1663 року в Ніжині відбулася «чорна» рада, за підсумками якої гетьманом було обрано Брюховецького, а Сомка покарано. Пишучи роман, письменник спирався на численні документи, наукові джерела, літописи, зокрема «Літопис Самовидця». У романі діють реальні історичні особи — Яким Сомко, Василь Золотаренко, Павло Тетеря, Матвій Гвинтовка, Вуяхевич.
Объяснение: