Іван карпенко карий - відомий талановитий драматург його перу належать вісімнадцять оригінальних п'єс в яких він показав збагачення землевласника через експлуатацію селян, гнів і страждання народу життя української інтелігенції . у комедії "сто тисяч" автор викрив зажерливість багатія герасима калитки, який збагачувався працею наймитів їх нещадною експлуатацією шкодував для них їжі . герасим на всьому заощаджує, скуповує землю в дворян, які розорились. сенс життя для нього полягав у постійному збагаченні . втративши гроші він не знає як буде далі жити . на той час і навіть зараз суспільство вважає, що цінність людини вимірюється кількістю грошей, які вона має тому в бажанні здобути гроші люди здатні на все навіть втрати душу .герой п'єси савка казав : "без душі мабудь легше, ніж без грошей" цікавий персонаж п'єси багатій терентій пузир .джерелом його збагачення теж була жорстока експлуатація селян найманих робітників . також він не побоявся збагатитися шляхом злочинних махінацій . здивувало мене те, що пузир вирішив збагатитись за рахунок шлюбу дочки з сином багатія чобота .його не цікавили почуття власної доньки, яка любила учителя гімназії - калиновича. життєві принципи пузиря це "користь витягати хоч би й зубами прийшлось тягнути" .він через жадобу до збагачення став жорстоким і бездушним, безчесним та некультурним . наскільки він був скупим. що ходив у подертому кожусі і ховавши в банки, де зберігав свої мільйони він в торбі носив хліб і сало, щоб не платити за обід . хоча себе він вважав добрим і чесним, багатство він наживав важкою працею. проблеми які висвітлив драматург в п'єсі "сто тисяч "є проблеми й сьогодення . карпенко-карий змушував читачів замислитися над тим як треба жити і працювати чесно, щоб не було стидно у майбутньому перед своїми нащадками . письменник сучасності мирослав дочинець пише : "основні речі у житті є безкоштові .вони нам просто дані" . "щастя ніколи не приходить з чеком чи з банківським рахунком " , "за гроші можна купити чудовий будинок, але не ій затишок , за гроші можна купити ліжко, але не сон , за гроші можна купити поверхневі стосунки, але не дружбу ". те, чим ти є значно важливіше, ніж те, чим ти володієш. і дійсно я з ним погоджуюсь.
П’єса І. Карпенко-Карого «Сто тисяч» переконливо доводить читачам, що можуть зробити зі звичайною людиною великі гроші, які несподівано з’являються у її руках. Головним персонажем твору є Герасим Калитка, який своєю важкою працею і визискуванням зміг нажити достатньо великі гроші. Але це зовсім не відчувається, коли він має добрі наміри і постійно працює.Але велика жадоба до грошей, прагнення стати ще більш багатим перетворюють добрі людські риси калитки на вади. Він починає не тільки працювати сам, але й примушує свою родину і своїх наймитів буквально гинути, працюючи. Він і сам каже: «Недоїдаєш, недопиваєш, день при дні працюєш, жінка з діжі рук не виймає». Своєму рідному синові він не дає навіть найменшого перепочинку і планує його майбутню долю тільки за своїми планами, головною метою яких є звичайне збагачення. На мою думку рішення відмінити одруження свого сина з наймичкою і посватати його за дочку місцевого багатія, та ще й заявити: «Не треба мені ні доброго хліба, ні доброго борщу… Мені треба невістку з приданим, з грішми» – це відверто аморальний вчинок. З його слів виявляється, що засватати Мотрю
