аналіз Автор: Леся Українка Рік написання: 1900 Тема: відтворення мрії поетеси — стати зорею, зіркою. Ідея: возвеличення прагнення Лесі Українки позбутися туги, жалю. Основна думка: оптимізм, воля, цілеспрямованість допомагають поетесі долати власну хворобу, життєві труднощі. Жанр: філософська поезія Художні засоби «Ви щасливі, пречистії зорі» Повтори: «Ви щасливі…», «я б…» , «…зорі». Епітети: «Щасливі, пречистії зорі», «високі зорі», «холодні, ясні, тверді зорі». Порівняння: «зорі, наче з кришталю». Ліричну героїню поезії Лесі Українки «Ви щасливі, пречистії зорі…» вабить висота, зорі, які можуть оглянути весь світ, скрізь побувати і все побачити. Вона хотіла бути б такою сильною, твердою в почуттях, стійкою перед життєвими випробуваннями. Поетеса вживає епітет — старослов’янізм «пречистїї», і це надає творові урочистості, глибини й сили. У кожній строфі повторюється перший рядок, і це підкреслює головну думку поетеси — щастя мати сильний, стоїчний характер, вміти боротися і труднощами.
На початку роману автор зазначає, що маленького Олівера, як і його однолітків, які опинилися у владі безсердечних і морально нечистоплотних людей, чекає доля «смиренного і голодного бідняка, що проходить свій життєвий шлях під градом ударів і ляпасів, зневажуваного усіма, бідняка, який ніде не зустрічає жалості» . “І почуття своєї самотності цьому великому широкому світлі вперше сповнило серце дитини.” - Маленький хлопчик, мати якого померла при пологах у робітньому будинку. Росте в сирітському притулку при місцевій парафії, кошти якого вкрай мізерні. “Олівер затулив двома долонями своє лице й заридав так, що сльози полилися цівкою з-поміж худеньких кістлявих пальців.” - Головний герой твору був хрупким, слабким, кволим. “Будь-ласка, ― ввічливо попрохав Олівер”. - був, за своїм характером ввічливим,добросовісним... “Не вірити йому було неможливо: кожна риса його змарнілого загостреного личка дихала правдивістю.” - був правдивою людиною, честною,нікому і ніколи не бажав зла “Олівер слухняно сів, мовчки дивуюючись, де можна знайти людей, які б перечитали таку силу книжок…” - хоч не мав освіти, але був освіченним. “Олівер мимохіть від щирого серця реготався й, незважаючи на всю свою порядність, не міг приховати, що ці історії його тішать.” - жартівливий “Не примушуйте мене красти! Зглянтесь, зглянтесь на мене!” “Олівер вчився садівництва… і полюбив цю науку від щирого серця.”
аналіз Автор: Леся Українка Рік написання:
1900 Тема: відтворення мрії поетеси — стати зорею, зіркою. Ідея: возвеличення прагнення Лесі Українки позбутися туги, жалю. Основна думка: оптимізм, воля, цілеспрямованість допомагають поетесі долати власну хворобу, життєві труднощі.
Жанр: філософська поезія Художні засоби «Ви щасливі, пречистії зорі» Повтори: «Ви щасливі…», «я б…»
, «…зорі». Епітети: «Щасливі,
пречистії зорі», «високі зорі», «холодні, ясні, тверді зорі». Порівняння: «зорі, наче з кришталю». Ліричну героїню поезії Лесі Українки «Ви щасливі, пречистії зорі…» вабить висота, зорі, які можуть оглянути весь світ, скрізь побувати і все побачити. Вона хотіла бути б такою сильною, твердою в почуттях, стійкою перед життєвими випробуваннями. Поетеса вживає епітет — старослов’янізм «пречистїї», і це надає творові урочистості, глибини й сили. У кожній строфі повторюється перший рядок, і це підкреслює головну думку поетеси — щастя мати сильний, стоїчний характер, вміти боротися і труднощами.
“І почуття своєї самотності цьому великому широкому світлі вперше сповнило серце дитини.” - Маленький хлопчик, мати якого померла при пологах у робітньому будинку. Росте в сирітському притулку при місцевій парафії, кошти якого вкрай мізерні.
“Олівер затулив двома долонями своє лице й заридав так, що сльози полилися цівкою з-поміж худеньких кістлявих пальців.” - Головний герой твору був хрупким, слабким, кволим.
“Будь-ласка, ― ввічливо попрохав Олівер”. - був, за своїм характером ввічливим,добросовісним...
“Не вірити йому було неможливо: кожна риса його змарнілого загостреного личка дихала правдивістю.” - був правдивою людиною, честною,нікому і ніколи не бажав зла
“Олівер слухняно сів, мовчки дивуюючись, де можна знайти людей, які б перечитали таку силу книжок…” - хоч не мав освіти, але був освіченним.
“Олівер мимохіть від щирого серця реготався й, незважаючи на всю свою порядність, не міг приховати, що ці історії його тішать.” - жартівливий
“Не примушуйте мене красти! Зглянтесь, зглянтесь на мене!”
“Олівер вчився садівництва… і полюбив цю науку від щирого серця.”