5 Волиняни: батько родом із села Бережанка на Лановеччині, мати — із села Малі Фільварки
6 З 1991-го до 1994-го завідував відділом у газеті "Post-Поступ"
З грудня 1997 р. працює у відновленій газеті "Поступ". З 1998 щотижня пише сторінку Юзя Обсерватора, завдяки якій мусив пережити дванадцять судових процесів.
7 Написання творів, укладання книг, збірок
8 Розпочав літературну діяльність у 1970-х роках з написання поетичних творів. Загалом вийшло дві поетичні збірки Винничука — «Відображення» (1990) та «Передчуття осені» (2010), — однак усі вірші автора написано до 1993 року. У 1970-х також було видано поему «Арканум» та оповідання «Ги-ги-ги», які висміювали радянську владу. У 1980 — 1990-х роках Винничук видав низку літературних містифікацій, серед яких переклад віршів давньоірландського поета Ріанґабара, акровірш «Пісня світова» Анни Любовичівни, щоденники Роксолани «Житіє гаремноє» тощо. Режисер естрадного театру «Не журись» (1987—1991) та засновник «Кабарету Юрця і Стефця» (1990).
Людина народжується, живе і помирає. Протягом багатьох років цей принцип не змінюється. Як би не змінювався світ, якого б прогресу людство не досягло за час свого існування, зрозуміти сенс свого земного буття люди так і не можуть. У кожного своє уявлення про нього: одні вважають, що сенс буття у багатстві, другі - у коханні, треті переконані, що життя нам дано для того, щоб просто жити, не задумуючись над його сенсом. Питання про сенс життя хвилює в глибині душі кожну людину. Видатний філософ Зигмунд Фрейд, досліджуючи світ людських почуттів, однозначно сформулював основне питання буття і дав таку ж однозначну, прямолінійну відповідь: «Чего люди требуют от жизни и чего стремятся в ней достичь? Трудно ошибиться, отвечая на этот вопрос: люди стремятся к счастью, они хотят стать и пребывать счастливыми» [17]. Найприродніше до щастя йти біологічним шляхом - він найближчий до первісних витоків людини. Тим більше, природний світ, проходячи життєвий, фізіологічний цикл, включає в себе й момент щастя. Це народження, розвиток, розквіт і продовження себе в дітях, у новому житті. Не залишили без уваги це питання і письменники. До так званих «вічних» тем зверталися художники слова в усі часи: Данте Аліг`єрі («Божественна комедія»), Шекспір у «Гамлеті», В. Набоков («Машенька»), Ф. Достоєвський («Злочин та кара»), М. Куліш («Вічний бунт»), Григорій Сковорода у своїх трактатах та ін.
Актуальність даної роботи полягає в тому, що присутність теми сенсу життя, щастя людини у творах українських письменників різних епох зумовлює необхідність дослідження причин виникнення цього явища. Наявність «вічних» тем та проблем у творах українських письменників поч. ХХ ст. свідчить про те, що українська література розвивалася в тісному зв`язку з європейською. З`ясування причин появи «вічних» тем та їхньої естетичної функції у творах українських письменників ІІ пол. ХХ і поч. ХХІ ст. до об`єктивно оцінити культурний процес вище вказаних періодів, розкрити особливості естетичних позицій письменників, дослідити різні аспекти художньої майстерності митців у розкритті тем сенсу буття, людського щастя.
Відповідь:
1 Винничук Юрій Павлович
2 18 березня 1952 року
3 Станіславів
4 Прикарпатський університет імені В. Стефаника
5 Волиняни: батько родом із села Бережанка на Лановеччині, мати — із села Малі Фільварки
6 З 1991-го до 1994-го завідував відділом у газеті "Post-Поступ"
З грудня 1997 р. працює у відновленій газеті "Поступ". З 1998 щотижня пише сторінку Юзя Обсерватора, завдяки якій мусив пережити дванадцять судових процесів.
7 Написання творів, укладання книг, збірок
8 Розпочав літературну діяльність у 1970-х роках з написання поетичних творів. Загалом вийшло дві поетичні збірки Винничука — «Відображення» (1990) та «Передчуття осені» (2010), — однак усі вірші автора написано до 1993 року. У 1970-х також було видано поему «Арканум» та оповідання «Ги-ги-ги», які висміювали радянську владу. У 1980 — 1990-х роках Винничук видав низку літературних містифікацій, серед яких переклад віршів давньоірландського поета Ріанґабара, акровірш «Пісня світова» Анни Любовичівни, щоденники Роксолани «Житіє гаремноє» тощо. Режисер естрадного театру «Не журись» (1987—1991) та засновник «Кабарету Юрця і Стефця» (1990).
9 сорі, цього не знаю
Пояснення:
Відповідь:
Людина народжується, живе і помирає. Протягом багатьох років цей принцип не змінюється. Як би не змінювався світ, якого б прогресу людство не досягло за час свого існування, зрозуміти сенс свого земного буття люди так і не можуть. У кожного своє уявлення про нього: одні вважають, що сенс буття у багатстві, другі - у коханні, треті переконані, що життя нам дано для того, щоб просто жити, не задумуючись над його сенсом. Питання про сенс життя хвилює в глибині душі кожну людину. Видатний філософ Зигмунд Фрейд, досліджуючи світ людських почуттів, однозначно сформулював основне питання буття і дав таку ж однозначну, прямолінійну відповідь: «Чего люди требуют от жизни и чего стремятся в ней достичь? Трудно ошибиться, отвечая на этот вопрос: люди стремятся к счастью, они хотят стать и пребывать счастливыми» [17]. Найприродніше до щастя йти біологічним шляхом - він найближчий до первісних витоків людини. Тим більше, природний світ, проходячи життєвий, фізіологічний цикл, включає в себе й момент щастя. Це народження, розвиток, розквіт і продовження себе в дітях, у новому житті. Не залишили без уваги це питання і письменники. До так званих «вічних» тем зверталися художники слова в усі часи: Данте Аліг`єрі («Божественна комедія»), Шекспір у «Гамлеті», В. Набоков («Машенька»), Ф. Достоєвський («Злочин та кара»), М. Куліш («Вічний бунт»), Григорій Сковорода у своїх трактатах та ін.
Актуальність даної роботи полягає в тому, що присутність теми сенсу життя, щастя людини у творах українських письменників різних епох зумовлює необхідність дослідження причин виникнення цього явища. Наявність «вічних» тем та проблем у творах українських письменників поч. ХХ ст. свідчить про те, що українська література розвивалася в тісному зв`язку з європейською. З`ясування причин появи «вічних» тем та їхньої естетичної функції у творах українських письменників ІІ пол. ХХ і поч. ХХІ ст. до об`єктивно оцінити культурний процес вище вказаних періодів, розкрити особливості естетичних позицій письменників, дослідити різні аспекти художньої майстерності митців у розкритті тем сенсу буття, людського щастя.
Пояснення: