Пісня з давніх-давен вважається невід'ємною частинкою кожного народу. Вона уособлює спогади про минуле, роздуми про сьогодення та мрії про щасливе майбутнє. Жоден народ не може існувати без частини душі – пісні.
Як не згадати козацькі пісні, що охоплюють цілу епоху визвольної боротьби. У них майстерно оспівані події, час, неординарні поступки героїв. Відображається заклик до боротьби за волю та краще майбутнє. Молодою кров'ю полеглих синів скроплені пісні про історічні події різних часів. Вони є особливим прикладом мужності в боротьбі за незалежність нашої держави.
Стало чудовою традицією щороку в Ніжині проводити фестиваль патріотичної пісні «У піснях мого народу доля України». 19 лютого 2019 р. в БДЮ вчетверте поспіль відбувся відкритий міський фестиваль патріотичної пісні, на якому тріо дівчат (Одосовська Мілана, учениця І курсу історичного класу, Шуст Каріна, учениця І курсу лінгвістичного класу, Пархоменко Ольга, учениця І курсу математичного класу) заспівало пісню «Україно моя». Ліцеїстки були нагороджені дипломом Управління освіти Ніжинської міської ради Чернігівської області та м’якою іграшкою від спонсора свята Копиці Н.М.
Композиціяроману нагадує побудову історично-пригодницьких творів Вальтера Скотта: історична епоха й історичні постаті — це тільки тло, на якому розвивається романний сюжет, заснований на любовному трикутнику й вимишлених головних героях твору. Разом з тим автору пощастило дати ряд художньо правдивих історичних епізодів, створити чимало реалістичних масових сцен, відобразити класові настрої деяких представників верхівки й окремих низових соціальних груп. «Чернь» і «чорну масу» показано лише як стихійну силу, здатну тільки до руйнування.
Сюжет «Чорної ради» взято з доби Руїни. Соціальні антагонізми, що виявились на Україні відразу по смерті Богдана Хмельницького і перетворили всю тогобічну «иже от Корсуна й. Белой Церкви Малороссийскую Украйну» на область, «пустыне оставленную», служать тлом для історії двох закоханих героїв Петра Шраменка та Лесі Череванівни.
Пісня з давніх-давен вважається невід'ємною частинкою кожного народу. Вона уособлює спогади про минуле, роздуми про сьогодення та мрії про щасливе майбутнє. Жоден народ не може існувати без частини душі – пісні.
Як не згадати козацькі пісні, що охоплюють цілу епоху визвольної боротьби. У них майстерно оспівані події, час, неординарні поступки героїв. Відображається заклик до боротьби за волю та краще майбутнє. Молодою кров'ю полеглих синів скроплені пісні про історічні події різних часів. Вони є особливим прикладом мужності в боротьбі за незалежність нашої держави.
Стало чудовою традицією щороку в Ніжині проводити фестиваль патріотичної пісні «У піснях мого народу доля України». 19 лютого 2019 р. в БДЮ вчетверте поспіль відбувся відкритий міський фестиваль патріотичної пісні, на якому тріо дівчат (Одосовська Мілана, учениця І курсу історичного класу, Шуст Каріна, учениця І курсу лінгвістичного класу, Пархоменко Ольга, учениця І курсу математичного класу) заспівало пісню «Україно моя». Ліцеїстки були нагороджені дипломом Управління освіти Ніжинської міської ради Чернігівської області та м’якою іграшкою від спонсора свята Копиці Н.М.
А пісня - це душа. З усіх потреб потреба.
Лиш пісня в серці ширить межі неба.
На крилах сонце сяйво їй лиша —
Чим глибше пісня, тим ясніш душа.
Композиціяроману нагадує побудову історично-пригодницьких творів Вальтера Скотта: історична епоха й історичні постаті — це тільки тло, на якому розвивається романний сюжет, заснований на любовному трикутнику й вимишлених головних героях твору. Разом з тим автору пощастило дати ряд художньо правдивих історичних епізодів, створити чимало реалістичних масових сцен, відобразити класові настрої деяких представників верхівки й окремих низових соціальних груп. «Чернь» і «чорну масу» показано лише як стихійну силу, здатну тільки до руйнування.
Сюжет «Чорної ради» взято з доби Руїни. Соціальні антагонізми, що виявились на Україні відразу по смерті Богдана Хмельницького і перетворили всю тогобічну «иже от Корсуна й. Белой Церкви Малороссийскую Украйну» на область, «пустыне оставленную», служать тлом для історії двох закоханих героїв Петра Шраменка та Лесі Череванівни.