Напишіть твір-мініатюру на тему "Жити-це не означає дихати. це значить...діяти"(Ж. Ж. Руссо)(за твором "Чайка Джонатан Лівінгсто)
(P. S: типо вписать и открыть значение цитати Ж. Ж. Руссо в тексте на основе повести "Чайка Джонатан Лівінгстон".)

1. " Мені тринадцятий минало.. "
2. Тарас Шевченко
3. 1847
4.інтимна(пейзажна)
5.Лірика
6. немає
7. Тема «Мені тринадцятий минало»: зображення безрадісного дитинства Тарасика, коли він, будучи кріпаком, випасав панську худобу.
8.Ідея: співчутливе ставлення до хлопчика-пастушка; засудження страшних часів кріпацтва, коли людина не мала власних прав і вимушена страждати.
9.-
10.Риторичні оклики: «Господнє небо і село, ягня, здається, веселилось!»; «Поглянув я на ягня — не мої ягнята!»; «Обернувся я на хати — нема в мене хати!»; «Не дав мені бог нічого!»; «І хлинули сльози, тяжкі сльози!»; «…лани, гаї, сади!». Риторичні запитання: «…чи так мені чого було?»; «…чого так весело було?». Порівняння: «…любо стало, неначе в бога..»; «мов прокинувся, дивлюся»; «…поцілувала… наче сонце засіяло, неначе все на світі стало моє». Метафори: «сонце гріло, не пекло»; «сонце… не довго молилось»; «сонце запекло, почервоніло і рай запалило»; «небо помарніло». Епітети: «небо голубеє»; «тяжкі сльози», «господнє небо»

се це було, і ми не можемо просто знищити ці сторінки із пам’яті народу, із нашої пам’яті. Але саме завдяки думам та пісням душа народу вижила та змогла пройти крізь всі випробування, саме завдяки ним відроджувалась Україна.Кожна країна пишається своїм епосом, своїм фольклором, своєю народною поезією, проте без перебільшень та прикрас можна стверджувати, що найбільше народна самосвідомість та «геній народу» (за словами І. Франка) увиразнюється та втілюється саме в українських народних піснях. Багато дослідників, поетів, письменників, публіцистів, енциклопедистів протягом століть пізнавали наш народ саме завдяки пісням та думам, адже український фольклор дійсно унікальний. Українська усна народна творчість вже дуже давно отримала визнання у всьому світі не лише завдяки своїй вишуканій художній формі та емоційній насиченості, а й ідеалам, мотивам та образам, які висвітлювались у ній. Одне з головних місць в українській народній творчості по праву отримали козацькі пісні та думи.  Без перебільшень можна стверджувати, що в них розкривалась душа народу, адже за часів козаччини всі явища, події та постаті усіх сфер життя знаходили своє відображення в пісні, оскільки саме це був найбільш дієвий та продуктивний б для народу висловити своє ставлення, свою думку.Окрім цього, саме народні пісні та думи передавали історичну пам’ять поколінь, не давали згинути у віках подіям та постатям, яким Україна завдячує своєю незалежністю зараз.

Проте в думах і піснях знайшли своє відображення не лише героїчні, а й трагічні епізоди кривавих сторінок нашої історії, адже про них ми тим більше не можемо забути, просто не маємо такого морального права! Всі приниження, злигодні, руйнування, розорення, катування та поневолення українців вихлюпнулись кривавими сльозами людськими у піснях та думах. Тяжким плачем квилять вони про сумну долю невільників, про їхні муки та страждання в турецькій неволі.