Ярослав Володимирович (Мудрий) (бл. 978–1054) – видатний державний діяч і полководець, великий київський князь (1019–1054), син князя Володимира Святославича і полоцької княжни Рогнеди.
У період його князювання галося піднесення Давньоруської держави. Було розширено територію Київської Русі, укріплено кордони, встановлено контакти з багатьма європейськими країнами. Князь приділяв велике значення внутрішньому устрою держави: поширював християнство (літописці називали його "Богохранимим" та "Богомудрим"), засновував монастирі, будував храми та собори, розбудовував столицю, створив школу і бібліотеку при Софіївському соборі.
Про війну українськими письменниками сказано і написано дуже багато. Не обійшло це лихо й Олександра Довженка .
Кіноповість О. Довженка «Україна в огні» — неприхована правда про початок Другої світової війни. Фраза із "Щоденника" письменника "Україну знає той, хто був на її пожарах"...відтворює усю правду війни у кіноповісті "Україна в огні".
Автор описує читачу такі проблеми:
Перша — проблема національної самосвідомості людини і народу.
У центрі твору — трагічна доля хліборобської родини Лавріна Запорожця, що уособлює долю всього українського народу. В той жахливий час, коли під тиском ворога війська захисників тікають.
Друга — показ трагедійності реалій війни.
Довженко зобразив, як за перші два-три місяці війни уся Україна опинилася під чоботом фашистських загарбників, як німці вривалися в українські села.
Третя — життя простої людини на війні, проблема цінності загальнолюдських ідеалів, які Довженко обстоює через зображення конкретних характерів.
Образ Христі Чепурної - трагедія українського народу, котрий переніс жахливі випробування фашистів, вивезення до Німеччини в рабство.
Олександр Довженко не був маріонеткою, неприховував правду про початок Другої світової війни. Талановитий митець залишив своїм нащадкам вражаючу згадку про страшні сторінки історії України. Його твір пронизаний болем, любов"ю до рідного народу та землі.
Ярослав Володимирович (Мудрий) (бл. 978–1054) – видатний державний діяч і полководець, великий київський князь (1019–1054), син князя Володимира Святославича і полоцької княжни Рогнеди.
У період його князювання галося піднесення Давньоруської держави. Було розширено територію Київської Русі, укріплено кордони, встановлено контакти з багатьма європейськими країнами. Князь приділяв велике значення внутрішньому устрою держави: поширював християнство (літописці називали його "Богохранимим" та "Богомудрим"), засновував монастирі, будував храми та собори, розбудовував столицю, створив школу і бібліотеку при Софіївському соборі.
Про війну українськими письменниками сказано і написано дуже багато. Не обійшло це лихо й Олександра Довженка .
Кіноповість О. Довженка «Україна в огні» — неприхована правда про початок Другої світової війни. Фраза із "Щоденника" письменника "Україну знає той, хто був на її пожарах"...відтворює усю правду війни у кіноповісті "Україна в огні".
Автор описує читачу такі проблеми:
Перша — проблема національної самосвідомості людини і народу.
У центрі твору — трагічна доля хліборобської родини Лавріна Запорожця, що уособлює долю всього українського народу. В той жахливий час, коли під тиском ворога війська захисників тікають.
Друга — показ трагедійності реалій війни.
Довженко зобразив, як за перші два-три місяці війни уся Україна опинилася під чоботом фашистських загарбників, як німці вривалися в українські села.
Третя — життя простої людини на війні, проблема цінності загальнолюдських ідеалів, які Довженко обстоює через зображення конкретних характерів.
Образ Христі Чепурної - трагедія українського народу, котрий переніс жахливі випробування фашистів, вивезення до Німеччини в рабство.
Олександр Довженко не був маріонеткою, неприховував правду про початок Другої світової війни. Талановитий митець залишив своїм нащадкам вражаючу згадку про страшні сторінки історії України. Його твір пронизаний болем, любов"ю до рідного народу та землі.