Постановка проблеми. Стрімкий розвиток інформаційних технологій відкрив перед людством
безліч можливостей і в той же час обумовив появу
маси викликів, які охопили чи не всі сфери людського буття та потребують відповідного реагування.
Одним із важливих завдань, що постає перед економічною та юридичною науками, є вивчення такого
явища, як «дистанційна праця». Попри те, що кількість працівників, які реалізують трудову функцію
поза межами приміщень роботодавця, щодня зростає,
число питань, що пов’язані із дистанційною зайнятістю та потребують подальшого вивчення, залишається значним. Про необхідність проведення масштабних досліджень та формування національного
законодавчого поля, що регулювало би порядок застосування дистанційної праці, говорять як правники, так і економісти, проте національний законодавець і досі приділяє позначеній проблемі лише епізодичну увагу. Так, термін «дистанційна праця» не
згадується в жодному законі України, тоді як у декількох місцях мова йде про працю вдома, що є одним із видів праці дистанційної (ч. 8 ст. 179 Кодексу
законів про працю України (далі – КЗпП України);
ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» тощо).
Аналіз останніх досліджень. Дослідженню
проблем дистанційної праці присвячено роботи таких вітчизняних учених-правників, як Ю. О. Саєнко,
П. Ю. Світайло, Я. В. Свічкарьова, О. Г. Середа; дещо
більшу увагу названій темі присвячено в роботах
фахівців із економіки: Л. М. Ємельяненко, А. М. Колот, В. А. Красномовець, І. І. Моторна, М. М. Моцар,
Л. В. Новожилова та ін. Слід зазначити, що істотну
роль у формуванні поглядів українських науковців
відіграють роботи вчених із тих країн, де дистанцій на праця вже існує певний час у законодавчому полі.
Так, до вивчення особливостей правового регулювання праці дистанційних трудівників у своїх дослідженнях звертаються І. Я. Кисельов, О. В. Моцна,
А. М. Лушніков, М. В. Лушнікова, І. В. Погодіна,
В. Г. Сойфер тощо. Попри значну роботу, проведену
вітчизняними вченими в цій сфері, національному
трудовому праву й досі бракує цілісного погляду на
проблему дистанційної праці, який би віддзеркалював уже існуючий стан речей та сприяв якнайкращому захисту прав сторін трудових правовідносин.
Тому метою роботи є вивчення особливостей трудових відносин із дистанційними працівниками, що
істотним чином відрізняють їх від класичних трудових відносин
ответ:Андрій Чайковський «За сестрою» план до твору
Історія села івки, розповідь про славний рід Судаків.
Напад татар на село.
Втеча Павлуся на татарському коні
Зустріч з козаками, серед яких був і брат Петро;
Татарський кіш розбитий, ватажок Мустафа у полоні;
Визволення бранців івчан і батька Степана;
Ганна у неволі
Сміливий вчинок Павлуся
Небезпечні мандри на пошуки сестри.
Зустріч з сестрою. Воля або смерть.
Повернення в Україну.
Чайковський «За сестрою» план по розділам
“За сестрою” план 1 розділу
Розповідь про село івку
Розповідь пр сімю Судаків
Татари спалили івку
Загибель та взяття в полон івчан
Втеча Павлуся від загарбників.
“За сестрою” план 2 розділу
Опис степу
Розповідь про Свиридову могилу
Знайомство з козаком Семеном Непорадним.
Зустріч Непорадного з Павлусем.
Опис побуту і дозвілля козаків.
Зустріч Павлуся з братом Петром.
Рішення про наступ на татар.
“За сестрою” план до 3 розділу
Прихід татарина до козацького табору
Непорадний спіймав татарина, врятувавши козаків.
Сутичка між Андрієм Недолею та Остапом Тріскою
Хитрість татарина з приводу обміну сідла у Павлуся.
Козаки йдуть у похід, щоб забрати у татар награбований ясир.
“За сестрою” план до 4 розділу
Розмова Павлуся з Петром перед битвою.
Битва козаків з татарами.
Перемога козацтва, взяття в полон Мустафа-ага.
Воля полоненого татарина
“За сестрою” план до 5 розділу
Звільнення Степана Судака від татарських пут та його до іншим бранцям.
Втеча полонених івчан від татар,
Зустріч Степана із синами.
Павлусь вимагає від батька дозволу на продовження пошуку сестри.
Шлях Павлуся на південний захід — до Криму.
“За сестрою” план до 6 розділу
Павлусь подорожує, розшукуючи Ганну.
Сутичка між Харцизом і хлопцем.
Карий продає Павлуся татарським купцям.
Суд Гусейна над Карим.
“За сестрою” план до 7 розділу
Розмова Павлуся із Сулейманом про вірування татар і українців.
Приїзд Павлуся до купця Сулеймана, сутичка з Мустафою.
Невдала втеча Павлуся.
Відміна кари за втечу через приїзд мули від Девлет-гірея.
“За сестрою” план до 8 розділу
Павлусь у Бахчисараї на дворищі Девлет-гірея.
Слуги Девлет-гірея розшукують Ганнусю.
Зустріч брата і сестри.
Тимчасове розлучення Павлуся і Ганнусі.
“За сестрою” план до 9 розділу
Перебування Павлуся і Ганнусі у дворищі хана, поки той шукував сина.
Девлет-гірей їде з сином додому.
Воля брату і сестрі.
Прохання Павлуся перед Девлет-гіреєм про звільнення Остапа Швидкого
Повернення на Україну
Постановка проблеми. Стрімкий розвиток інформаційних технологій відкрив перед людством
безліч можливостей і в той же час обумовив появу
маси викликів, які охопили чи не всі сфери людського буття та потребують відповідного реагування.
Одним із важливих завдань, що постає перед економічною та юридичною науками, є вивчення такого
явища, як «дистанційна праця». Попри те, що кількість працівників, які реалізують трудову функцію
поза межами приміщень роботодавця, щодня зростає,
число питань, що пов’язані із дистанційною зайнятістю та потребують подальшого вивчення, залишається значним. Про необхідність проведення масштабних досліджень та формування національного
законодавчого поля, що регулювало би порядок застосування дистанційної праці, говорять як правники, так і економісти, проте національний законодавець і досі приділяє позначеній проблемі лише епізодичну увагу. Так, термін «дистанційна праця» не
згадується в жодному законі України, тоді як у декількох місцях мова йде про працю вдома, що є одним із видів праці дистанційної (ч. 8 ст. 179 Кодексу
законів про працю України (далі – КЗпП України);
ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» тощо).
Аналіз останніх досліджень. Дослідженню
проблем дистанційної праці присвячено роботи таких вітчизняних учених-правників, як Ю. О. Саєнко,
П. Ю. Світайло, Я. В. Свічкарьова, О. Г. Середа; дещо
більшу увагу названій темі присвячено в роботах
фахівців із економіки: Л. М. Ємельяненко, А. М. Колот, В. А. Красномовець, І. І. Моторна, М. М. Моцар,
Л. В. Новожилова та ін. Слід зазначити, що істотну
роль у формуванні поглядів українських науковців
відіграють роботи вчених із тих країн, де дистанцій на праця вже існує певний час у законодавчому полі.
Так, до вивчення особливостей правового регулювання праці дистанційних трудівників у своїх дослідженнях звертаються І. Я. Кисельов, О. В. Моцна,
А. М. Лушніков, М. В. Лушнікова, І. В. Погодіна,
В. Г. Сойфер тощо. Попри значну роботу, проведену
вітчизняними вченими в цій сфері, національному
трудовому праву й досі бракує цілісного погляду на
проблему дистанційної праці, який би віддзеркалював уже існуючий стан речей та сприяв якнайкращому захисту прав сторін трудових правовідносин.
Тому метою роботи є вивчення особливостей трудових відносин із дистанційними працівниками, що
істотним чином відрізняють їх від класичних трудових відносин
Объяснение: