Напишіть твір-роздум «Прагнення вивищити над оточенням, нехтуючи родовими традиціями, народною етикою та мораллю, у творі І. Карпенка-Карого «Мартин Боруля» і в наш час».
Образ Михайлика розкривається різними засобами: тут використовується і самохарактеристика і розповідь інших про вчинки Михайлика, про ставлення до нього батьків, дядька Себастіяна тощо. Михайлик — простий сільський хлопчик, син бідняків. Він дуже допитливий — йому все хочеться знати, до всього дійти своїм розумом або ж довідатися від дорослих. Наслухавшись казок, легенд і розповідей свого діда Дем’яна, любимої ним бабусі, Михайлик бачить світ саме крізь призму цих казок і розповідей. Він любить зорі у високому небі, запах жита в полі і різних трав у лісі, любить слухати перепілку в житі і стук дятла на старій груші... Світ для нього — це дивне видіння, дійсність часто в його схвильованій уяві переплітається з чарівною казкою-мрією чи романтичною легендою.Він чуйно прислухається до бентежних звуків гусей-лебедів у високому весняному небі і з подивом заглядає до гніздечка лісової куріпки, де лежать безпомічні пташенята. Михайлик — талановитий хлопець.Ще в школі він береться за перо письменника, починає писати п’єси. Спочатку Михайлик багато перечитав їх, особливо таких, де є стрілянина. А потім і сам захотів написати п’єсу. Гумористичні сцени весь час перемежовуються з ліричними. Вони пропускаються крізь світосприймання хлопчика. У Михайлика можна багато чого повчитися: селянської ґрунтовності, природної, від батька-матері засвоювання мудрості, щирості й відкритості, усього того, що протистоїть «хворобі віку» — холодноокості. Стельмахів Михайлик налаштований на казкове сприйняття світу, це поетична душа, яку «видіння казки» не раз бере на свої крила.
у мене у відповіді посилання на твір в перекладі Максима Рильського, тому трішки відрізняється.
Куди тур поскакав... мова йде про Всеволода (а)
цитата Славний яр-тур Всеволоде! / Стоїш ти на полі ратному, / Сиплеш на воїнів стрілами, / Гримиш об шоломи половецькі / Мечами гартованими. / Де тільки тур виросте, / Золотим своїм шоломом посвічуючи, / Там і лежать зітнуті / Нечестиві голови половецькі...
"Мутен сон" бачив Святослав (б)
цитата Смутен сон приснився Святославові / На горах київських.
Про малого Михайлика
Объяснение:
Образ Михайлика розкривається різними засобами: тут використовується і самохарактеристика і розповідь інших про вчинки Михайлика, про ставлення до нього батьків, дядька Себастіяна тощо. Михайлик — простий сільський хлопчик, син бідняків. Він дуже допитливий — йому все хочеться знати, до всього дійти своїм розумом або ж довідатися від дорослих. Наслухавшись казок, легенд і розповідей свого діда Дем’яна, любимої ним бабусі, Михайлик бачить світ саме крізь призму цих казок і розповідей. Він любить зорі у високому небі, запах жита в полі і різних трав у лісі, любить слухати перепілку в житі і стук дятла на старій груші... Світ для нього — це дивне видіння, дійсність часто в його схвильованій уяві переплітається з чарівною казкою-мрією чи романтичною легендою.Він чуйно прислухається до бентежних звуків гусей-лебедів у високому весняному небі і з подивом заглядає до гніздечка лісової куріпки, де лежать безпомічні пташенята. Михайлик — талановитий хлопець.Ще в школі він береться за перо письменника, починає писати п’єси. Спочатку Михайлик багато перечитав їх, особливо таких, де є стрілянина. А потім і сам захотів написати п’єсу. Гумористичні сцени весь час перемежовуються з ліричними. Вони пропускаються крізь світосприймання хлопчика. У Михайлика можна багато чого повчитися: селянської ґрунтовності, природної, від батька-матері засвоювання мудрості, щирості й відкритості, усього того, що протистоїть «хворобі віку» — холодноокості. Стельмахів Михайлик налаштований на казкове сприйняття світу, це поетична душа, яку «видіння казки» не раз бере на свої крила.
Відповідь:
у мене у відповіді посилання на твір в перекладі Максима Рильського, тому трішки відрізняється.
Куди тур поскакав... мова йде про Всеволода (а)
цитата Славний яр-тур Всеволоде! / Стоїш ти на полі ратному, / Сиплеш на воїнів стрілами, / Гримиш об шоломи половецькі / Мечами гартованими. / Де тільки тур виросте, / Золотим своїм шоломом посвічуючи, / Там і лежать зітнуті / Нечестиві голови половецькі...
"Мутен сон" бачив Святослав (б)
цитата Смутен сон приснився Святославові / На горах київських.
Пояснення: