:Як умру, то поховайтеМене на могилі,Серед степу широкого,На Вкраїні милій…Відвідавши знедолену свою Вітчизну, проїхавши сотні сіл Полтавщини і Київщини, поет відчув відгомін спалахів селянських повстань по Україні… Він побачив, як пани влаштували собі рай, а селянам — пекло. Він побачив усе, вислухав усіх і зробив висновок:…вставайте, кайдани порвіте.Це був заклик до українського народу звільнитися від кайданів самодержавства, боротися за вільне життя, відстоювати інтереси простого люду.Поет вірив у світле майбутнє України, вірив, що змінити соціальний устрій гноблених можна. «Заповіт» — це програма його життя, за виконання якої він мужньо боровся. Він хоче, щоб хоч після смерті здійснилась його мрія.Поезія перекладена більш як п’ятдесятьма мовами світу, на слова написано понад півсотні музичних творів. А мелодія «Заповіту», яку знає кожен в Україні, належить полтавському вчителеві Гордію Павловичу Гладкому.«Заповіт» Т. Шевченка залишив у духовному житті нашого народу помітний слід.І мене в сім’ї великій,В сім’ї вольній, новійНе забудьте пом’янутиНезлим тихим словом.
У жодному з творів давньоруської літератури, що дійшли до нас з далеких часів, ми не знайдемо такого багатства образів, такої майстерності мови, як у поемі «Слово о полку Ігоревім». Проте головне значення твору все ж у тому, що він має в основі своїй живі народні інтереси і пройнятий почуттям палкого патріотизму.Ми не знаємо імені автора поеми, про його походження можемо лише гадати, та після прочитання твору стає зрозуміло, що ця людина має в серці глибоке почуття любові до Батьківщини й добре усвідомлює, звідки йде лихо для неї. На жаль, не тільки від зовнішніх ворогів, а й від самих руських князів, між якими не було згоди. Автор-патріот закликає нерозважливих князів до єднання в ім'я Руської землі, «бо через незгоду постало насильство від землі половецької». У поемі згадуються славні часи Володимира Мономаха, а потім з болем говориться, що розділилися його стяги в руках нащадків, — «одні стали Рюрикові, другі Давидові»...Князь Святослав серед героїв поеми займає особливе місце. Він по-справжньому переживає, бачачи князівські незгоди. Святослав закликає молодших князів до об'єднання на боротьбу за справедливу справу оборони Батьківщини від половців. Образ київського князя в поемі змальований як об'єднуюче начало. Автор в усіх епізодах твору нагадує про святий обов'язок князів у дружному єднанні боронити рідний край, інакше «стогнати Руській землі, згадавши колишні часи і колишніх князів!»Висока патріотична ідея — ідея єдності Київської Русі — проходить через усю поему. Саме в цьому високому патріотизмі полягає найбільша цінність «Слова о полку Ігоревім». Якою могутньою силою, страшною для ворогів, були б руські князі, коли б їхні дії були погоджені, об'єднані! З цього приводу згадуються величні у своїй простоті слова: «Сила народу — в єд- " ності». Може, варто до них прислухатися?
