Зазначене речення є цитатою з твору І.Нечуй-Левицького "Кайдашева сім"я". За жанром «Кайдашева сім’я» - це соціально-побутова сатирично-гумористична повість. Цікаво, що в повісті майже немає сцен, у яких би лунав сміх. «Кайдашева сім’я» населена дуже серйозними людьми. Їм не до сміху, оскільки всі вони - учасники великої родинно_побутової війни, якій не видно кінця. Змальовуючи цю «війну», прозаїк раз у раз вдається до гумору. А в наведеній цитаті як яскравий комічний засіб використав змішування стилів - високим епічним стилем описує сцену побутової бійки. Згадаймо піднесений стиль козацьких пісень, балад - "То не грім в степу грохоче, То не хмара світ закрила. То татар велика сила Козаченьків обступила". Війна в родині і те, як описує її автор викликає сміх, але крізь цей сміх пробиваються сльози…
Аналіз пісні «Їхав козак за Дунай» Пісня «Їхав козак за Дунай» написана у 18 сторіччі, в епоху бароко. Автор пісні, Семен Климовський (світське ім’я — Іван) був відомий як «харківський козак-піснетворець». Пісня «Їхав козак за Дунай», яку тепер вважають зразком давньої любовної лірики, прославила Семена Климовського на весь світ. Жанр: інтимна лірика, літературна пісня. Ідея твору: возвеличення почуття любові, що випробовується життєвими обставинами і розлкуою. Тема: зображення зворушливоі сцени розлучення козака з коханою дівчиною, бо їде на війну за Дунай. Основна думка: Тебе ж, мила, не забуду, / Поки жив на світі буду. Композиція: пісня побудовані у формі діалогу між козаком та дівчиною. Художні засоби: Зменшувально-пестливі форми слів: «вороненький», «миленький», «ручок», «коник». Повтори: «мила… миленький», «постій, постій…». Звертання: «Ти, конику вороненький…», «Дівчино, прощай», «Ти будь здоров, мій миленький», «Постій, постій, козаче…», «Тебе ж, мила, не забуду». Епітети: «ясні очі», «коник вороненький», «білі ручки» . Метафори: «ясних очей не стирай», «ручок не ламай».
Відповідь:
Зазначене речення є цитатою з твору І.Нечуй-Левицького "Кайдашева сім"я". За жанром «Кайдашева сім’я» - це соціально-побутова сатирично-гумористична повість. Цікаво, що в повісті майже немає сцен, у яких би лунав сміх. «Кайдашева сім’я» населена дуже серйозними людьми. Їм не до сміху, оскільки всі вони - учасники великої родинно_побутової війни, якій не видно кінця. Змальовуючи цю «війну», прозаїк раз у раз вдається до гумору. А в наведеній цитаті як яскравий комічний засіб використав змішування стилів - високим епічним стилем описує сцену побутової бійки. Згадаймо піднесений стиль козацьких пісень, балад - "То не грім в степу грохоче, То не хмара світ закрила. То татар велика сила Козаченьків обступила". Війна в родині і те, як описує її автор викликає сміх, але крізь цей сміх пробиваються сльози…
Пояснення:
Пісня «Їхав козак за Дунай» написана у 18 сторіччі, в епоху бароко. Автор пісні, Семен Климовський (світське ім’я — Іван) був відомий як «харківський козак-піснетворець». Пісня «Їхав козак за Дунай», яку тепер вважають зразком давньої любовної лірики, прославила Семена Климовського на весь світ.
Жанр: інтимна лірика, літературна пісня.
Ідея твору: возвеличення почуття любові, що випробовується життєвими обставинами і розлкуою.
Тема: зображення зворушливоі сцени розлучення козака з коханою дівчиною, бо їде на війну за Дунай.
Основна думка: Тебе ж, мила, не забуду, / Поки жив на світі буду.
Композиція: пісня побудовані у формі діалогу між козаком та дівчиною.
Художні засоби:
Зменшувально-пестливі форми слів: «вороненький», «миленький», «ручок», «коник».
Повтори: «мила… миленький», «постій, постій…».
Звертання: «Ти, конику вороненький…», «Дівчино, прощай», «Ти будь здоров, мій миленький», «Постій, постій, козаче…», «Тебе ж, мила, не забуду».
Епітети: «ясні очі», «коник вороненький», «білі ручки» .
Метафори: «ясних очей не стирай», «ручок не ламай».