Так досить? 9 березня 1814 рік – народження в с. Моринцях Звенигородського повіту на Київщині в родині Григорія кріпака
1816 році сім’я Шевченків повернулася до села Кирилівка
1823 року від тяжкої праці й злиднів померла мати Катерина
1824 Тарас чумакував з батьком.
1825 помер батько Шевченка, а Тарас пішов у найми до дяка Петра Богорського, який прибув із Києва, але скоро Тарас втік. Він наймитував і «вчився» малярства
1828 року Шевченка взяли козачком (слугою) до панського двору у Вільшаній (Звенигородського повіту на Київщині). Служив в Енгельгардта
Осінь 1828-початок 1831 — Шевченко пробув зі своїм паном у Вільні
1831 року Шевченко з Енгельгардтом їде до Петербурга, віддав його в науку на чотири роки до живописця Василя Ширяєва
22 квітня 1838 – викуплений з кріпацтва (завдяки Карлу Брюллову і Василю Жуковському за 2500 рублів).
1838-1845 рік – став студентом Петербурзької академії мистецтв, а там — улюбленим учнем Брюллова
1839 року Тарас Шевченко захворів на тиф.
1840 року – вийшов “Кобзар” (8 поезій).
1839 – 1841 – працює над поемою “Гайдамаки”.
1841 – поема “Гайдамаки”.
1843 – Шевченко приїздив на Україну.
1845 – написано п’ять поем :”Кавказ”,”Єретик”,”Великий льох”,”Наймичка”, “І мертвим, і живим…” та “Заповіт”.
5 квітня 1847 рік – Шевченка заарештовано і відправлено до Петербурга.
Осінь 1847 – у вогких казематах Орської фортеці Шевченко захворів на ревматизм.
1848 рік – брав участь в науковій експедиції для вивчення опису Аральського моря.
1848-1858 – військова служба, в Окремому Оренбурзькому корпусі.
17 жовтня 1850 – переведено в Новопетровське укріплення.
2 серпня 1857 – поета було звільнено.
1858 рік – було видано дозвіл про виїзд на Україну.
Літо 1859 – Тарас Григорович поїхав на Україну, в рідне село Кирилівку.
1860 – Вийшов з друку «Кобзар» Шевченка.
10 березня 1861 рік — Шевченко помер. На кошти друзів його було поховано спочатку на Смоленському православному кладовищі в Петербурзі.
22 травня 1861 рік – тіло Кобзаря перевезене на Україну і перезахоронене в Каневі на Чернечій горі.
Крилами, які тримають людину на землі, є чесність і щирість, поривання і вірність у коханні, довіра і щедрість, працьовитість і надія на краще життя, поетичність і мрії, тобто усе, чим сповнене наше життя. А ось існування безкрилої людини, яка не прагне до кращого і не вміє мріяти, залишиться сірим і нецікавим. Саме це й стверджується у поезії «Крига на Одрі», яка побудована на чіткому і короткому вираженні поетичної думки, на протиставленні та переліченні. Знайомлячись з поезіями Л. Костенко, я й сама замислилася над тим, що ж таке – людські крила. На мій погляд, такі крила є у кожного з нас, і чим доросліше стає людина, тим більше розкриваються її крила, але їх треба відчувати, ними треба вміти користуватися. Та для чого ж людині крила, якщо вона не літає? Крила ці – можливість піднятися якщо не над землею, то духовно. Крила людські – це прагнення та бажання, наполегливість і цілеспрямованість у будь-якій справі. І кожен з нас повинен використовувати крила для самопізнання і самоствердження, для подолання життєвих труднощів і розвитку кращих душевних якостей.
9 березня 1814 рік – народження в с. Моринцях Звенигородського повіту на Київщині в родині Григорія кріпака
1816 році сім’я Шевченків повернулася до села Кирилівка
1823 року від тяжкої праці й злиднів померла мати Катерина
1824 Тарас чумакував з батьком.
1825 помер батько Шевченка, а Тарас пішов у найми до дяка Петра Богорського, який прибув із Києва, але скоро Тарас втік. Він наймитував і «вчився» малярства
1828 року Шевченка взяли козачком (слугою) до панського двору у Вільшаній (Звенигородського повіту на Київщині). Служив в Енгельгардта
Осінь 1828-початок 1831 — Шевченко пробув зі своїм паном у Вільні
1831 року Шевченко з Енгельгардтом їде до Петербурга, віддав його в науку на чотири роки до живописця Василя Ширяєва
22 квітня 1838 – викуплений з кріпацтва (завдяки Карлу Брюллову і Василю Жуковському за 2500 рублів).
1838-1845 рік – став студентом Петербурзької академії мистецтв, а там — улюбленим учнем Брюллова
1839 року Тарас Шевченко захворів на тиф.
1840 року – вийшов “Кобзар” (8 поезій).
1839 – 1841 – працює над поемою “Гайдамаки”.
1841 – поема “Гайдамаки”.
1843 – Шевченко приїздив на Україну.
1845 – написано п’ять поем :”Кавказ”,”Єретик”,”Великий льох”,”Наймичка”, “І мертвим, і живим…” та “Заповіт”.
5 квітня 1847 рік – Шевченка заарештовано і відправлено до Петербурга.
Осінь 1847 – у вогких казематах Орської фортеці Шевченко захворів на ревматизм.
1848 рік – брав участь в науковій експедиції для вивчення опису Аральського моря.
1848-1858 – військова служба, в Окремому Оренбурзькому корпусі.
17 жовтня 1850 – переведено в Новопетровське укріплення.
2 серпня 1857 – поета було звільнено.
1858 рік – було видано дозвіл про виїзд на Україну.
Літо 1859 – Тарас Григорович поїхав на Україну, в рідне село Кирилівку.
1860 – Вийшов з друку «Кобзар» Шевченка.
10 березня 1861 рік — Шевченко помер. На кошти друзів його було поховано спочатку на Смоленському православному кладовищі в Петербурзі.
22 травня 1861 рік – тіло Кобзаря перевезене на Україну і перезахоронене в Каневі на Чернечій горі.
Знайомлячись з поезіями Л. Костенко, я й сама замислилася над тим, що ж таке – людські крила. На мій погляд, такі крила є у кожного з нас, і чим доросліше стає людина, тим більше розкриваються її крила, але їх треба відчувати, ними треба вміти користуватися. Та для чого ж людині крила, якщо вона не літає? Крила ці – можливість піднятися якщо не над землею, то духовно. Крила людські – це прагнення та бажання, наполегливість і цілеспрямованість у будь-якій справі. І кожен з нас повинен використовувати крила для самопізнання і самоствердження, для подолання життєвих труднощів і розвитку кращих душевних якостей.