НАПИШИТЕ ОТВЕТЫ.1. Князь у розмові згадує Бога й Богородицю, Біблію та Євангеліє, обурюється, що дракон назвав світ людей жорстоким. Чи відповідають слова його справам? Про що це свідчить? Свою відповідь аргументуйте.2. Пустельник характеризує Григорія так: „Плоть драконяча. а нутро людське. Та що людське? Янгольсько!” А ще він називає дракона справжнім християнином. Наведіть приклади на підтвердження цієї думки.Ads by optAd3603. Проаналізуйте вірш Григорія. Як він розкриває уявлення дракона про людсько суспільство? Чи справедливі його слова? Наведіть докази на підтвердження своєї думки.4. Поясніть, як ви розумієте слова пустельника: „Коли народ засне, то спить так міцно, аж поки не почує на своїй горлянці ножа убивці... Ти — той ніж. Ти все що біля горла... Податок збільшили - дракон винен. Хлопців до війська забрали — дракон винен. Град вибив збіжжя — і тут винен дракон. На тебе геть усе можна списати...”5. Розкажіть, як автор вирішує проблему взаємин митця з правителем і суспільством. Які погляди на цю тему відстоює дракон, а які — пустельник? Висловте своє ставлення до цієї проблеми.6. Пустельник перед смертю ставить діагноз люботинському суспільству: „Звірячі закони - людяніші!”. Наведіть приклади із твору на підтвердження цієї думки.Ads by optAd3607. Розкажіть, як дракон перевіряє щирість дружніх почуттів до нього князя. Чому, дізнавшись про істинні його почуття й наміри, дракон но відмовляється від участі в поєдинку? Свою відповідь аргументуйте.8. Опишіть, якою ви уявляєте Настуню. Чи заслуговує вона справжнього кохання та принесення жертви заради неї? Свою відповідь обґрунтуйте.9. Поясніть значення слів князівни „...якби князь був князем... І я - сама собою... І всі люди — людьми... А не драконами”. Змоделюйте ситуацію відповідно до цих побажань Настуні. Як тоді житиме країна?10. Проаналізуйте, у чому виявлялося лицемірство князя та його дочки. Наводьте приклади з тексту.11. У творі всі герої розуміють, що суспільство морально хворе. Чому в князівстві ніхто не наважується змінити порядки на краще?
Іван Франко у своїй історичній повісті «Захар Беркут» звернувся до подій сивої давнини. Він відкрив завісу над далеким минулим, оживив його, наповнив оптимістичним звучанням. І Про події, описані І. Франком, збереглося мало документальних даних. Відомо, що під час походу 1241 року орда проходила через місцевості, описані в творі, але в літописах немає жодної згадки про загибель ворожих загонів. Письменник у передмові до повісті писав, що пішов за легендою. Але невідомо за якою. У переказі, записаному в Закарпатті, розповідається про похід 1241 року. Там зокрема сказано, що русини підрубили дерева, склали в купи каміння і перегородили воду. Поширений у Польщі переказ про боротьбу народу з монголами розповідає, що мешканці відсікли відступ монголам у єдиному вузькому проході. Коли засліплені люттю вороги ввійшли в долину, «…почали валитися на них дерева і відламки скель. Монголів, таким чином, зовсім було винищено». Багато спільного мають закарпатська і польська легенди. Особливий наголос у них зроблений на до народові самих природних умов життя. Якщо І. Франко використав не ці два відомі перекази, а інший, то він, безумовно, був дуже близький до них за змістом.
Справді існує село Тухля, про яке розповідається в повісті. Збереглися перекази про походження назви села, пов’язаної з загибеллю великої кількості ординців, від яких по всій околиці йшов тухлий сморід. Тож події, описані в творі І. Франка, справді мали місце в реальному житті.
Кожна країна має свою пісню. Український народ вважається чи не найспівочішим у світі, а самі пісні, напевно, наймелодійнішими. Особливо нам притаманні історичні пісні, а також думи. Саме в історичних піснях ми можемо побачити зображення мужніх героїв, захисників своєї вітчизни. В Україні такими героями були козаки. Саме з часів козаччини історична пісня знайшла свого слухача. Вона передається з покоління в покоління. Цим самим зберігає самобутність і неповторність української нації. Та історична пісня відтворила не тільки історію. Вона подарувала цілу низку мужніх образів: від реально існуючих і до вигаданих народом. Це і Богдан Хмельницький, і Самійло Кішка, і козак Голота, та ще безліч різних неповторних особистостей. От, наприклад, історичні пісні «Ой, послав Бог Хмельницького» та «Чи не той хміль» оспівують неперевершеного ватажка, батька всього українського козацтва Богдана Хмельницького. Чи не той то хміль, Що коло тичин в’ється? Ой, той то Хмельницький, Що з ляхами б’ється. Все своє життя Гетьман боровся проти польської навали. Відважно вів військо боронити рідну землю. Тому ці історичні пісні пронизані духом мужності, радості перемоги. Саме в таких піснях ми бачимо, як страждав український народ, як молив про свободу. І нарешті, через багато років, мрія кожного українця все таки здійснилась. Я вважаю, що роль таких історичних пісень у житті нашого народу є дуже важливою. Це наш внутрішній світ, наша самобутність, без якої ми не назвемося українцями