Найстрашніше для матері - бути зневаженою власними дітьми (За повістю І.Нечуя-Левицького"Кайдашева сім'я" і романом Панаса Мирного та І.Білика "Хіба ревуть воли, як ясла повні?"
Сенс життя людини на Землі за поезією Василя Симоненка "Ти знаєш, що ти людина?" полягає у тому що, потрібно насолоджуватись кожним прожитим днем. Бо можливо - це твій останій день, і завтра вже "Інші ходитимуть люди, інші кохатимуть люди". Ти ніколи не знаєш, що буде завтра. Але у будь-якому випадку потрібно пам'ятати, що ти унікальний " Усмішка твоя – єдина, мука твоя – єдина, очі твої – одні" і не звертати уваги на порожні чиїсь думки, а жити так, як ти хочеш. Бо, це твоє життя і твої правила.
Рід літератури «Пісня про рушник»: інтимна лірика. Жанр «Пісня про рушник»: ліричний вірш (пісня). Мотив «Пісня про рушник»: материнської любові й рушника як символу життєвої дороги. Віршовий розмір «Пісня про рушник»: анапест. Художньо-стильові особливості «Пісня про рушник»: сповідь-спогад ліричного героя, у якій матір дарує синові вишитий рушник як символ життєвої дороги. Рушник пов’язаний із життєвою долею ліричного героя і з образом його матері. Цей образ — символ чистоти і любові, матері-берегині, яка дала життя, формувала почуття, творила людину. Ліричний герой поезії дуже тепло згадує свою матір. Автор цим твором порушує питання дитинства, а також прощання з батьківською хатою та материнську тривогу за долю власної дитини. Форма вірша має значну кількість повторів, що наближає його до пісні. Примітки: Композитор Платон Майборода написав музику до цієї поезії. Виконавців твору було багато, зокрема Дмитро Гнатюк, Олександр Таранець, гурт «Чарівна», Ірина Сказіна, Олександр Малінін, Квітка Цісик та ін.
Сенс життя людини на Землі за поезією Василя Симоненка "Ти знаєш, що ти людина?" полягає у тому що, потрібно насолоджуватись кожним прожитим днем. Бо можливо - це твій останій день, і завтра вже "Інші ходитимуть люди, інші кохатимуть люди". Ти ніколи не знаєш, що буде завтра. Але у будь-якому випадку потрібно пам'ятати, що ти унікальний " Усмішка твоя – єдина, мука твоя – єдина, очі твої – одні" і не звертати уваги на порожні чиїсь думки, а жити так, як ти хочеш. Бо, це твоє життя і твої правила.
Объяснение:
Відповідь:
Рід літератури «Пісня про рушник»: інтимна лірика. Жанр «Пісня про рушник»: ліричний вірш (пісня). Мотив «Пісня про рушник»: материнської любові й рушника як символу життєвої дороги. Віршовий розмір «Пісня про рушник»: анапест. Художньо-стильові особливості «Пісня про рушник»: сповідь-спогад ліричного героя, у якій матір дарує синові вишитий рушник як символ життєвої дороги. Рушник пов’язаний із життєвою долею ліричного героя і з образом його матері. Цей образ — символ чистоти і любові, матері-берегині, яка дала життя, формувала почуття, творила людину. Ліричний герой поезії дуже тепло згадує свою матір. Автор цим твором порушує питання дитинства, а також прощання з батьківською хатою та материнську тривогу за долю власної дитини. Форма вірша має значну кількість повторів, що наближає його до пісні. Примітки: Композитор Платон Майборода написав музику до цієї поезії. Виконавців твору було багато, зокрема Дмитро Гнатюк, Олександр Таранець, гурт «Чарівна», Ірина Сказіна, Олександр Малінін, Квітка Цісик та ін.
Пояснення: