Найти метафору, епитеты, оксиморрон, метонимию, гиперболу, алегорию,, не дівчина, не мати, не сестра — богине віри і добра блискуча маско віри і добра! ваш крик, і крок, і кров для мене гине. та що лукавить? в серці я на «ви» ще із думками вашими, з тривогою, із ґудзиками вашими, підлогою і з люстрою під стелею весни. я ще вулкан розвержений любові, що прагнув смерті вашої не раз, щоб доторкнутися і воскресити вас, і слухать вас у велевдячній мові. і слухать ви знаєте, в якій солодко-темній глибині чуттєвій, в якій солодкій глибині терпкій спалив я з вами літечка миттєві, спалив без свідків, язиків, очей — лиш ви і я. удвох. обоє. тихо. хто ж дасть мені хоч ніч із тих ночей? із тих одвертостей хоч крихітливу крихту? ніхто не дасть! бо й я згорів у них, ви ж будете ще жить — пектись в моєму слові, бо ви — брехня! ви — маскарад любові! ви чорна райдуга небесних літ мої чорної райдуги біле тіло і чорні очі, як сто криниць. у чорної райдуги небо згоріло, і райдуга впала на землю ниць. у чорної райдуги в пальцях вітер і кров голуба — в крові небо сія. і телефон біля ліжка, і квіти. квіти мої, і за квітами — я.
