Іван з Мілкою вже не працювали в цирку "Бухнбах". Вони дуже сумували за ним. Він став для них рідною домівкою, а його працівники- сім'єю.
Одного разу Іванові Силі захотілося поїхати до столиці. На вокзалі він зустрівся з Міхою. Той став директором вокзалу як і мріяв. Вони не бачилися десять років і багато чого змінилося за цей час. Цирк "Бухенбах" припинив своє існування. І Іван мріяв відродити цирк. Мілка і Міха погодилися з цією гарною ідеєю. Всі гуртом прибули до цирку. Там зустріли Фендіго і Ренату, які дуже зраділи задуму. Друзі з радістю погодилися відновити цирк "Бухенбах". Про це дізналася мадам Бухенбах зі своїм чоловіком та приїхала на відкриття. В усіх газетах тільки про це й говорили:"цирк "Бухенбах" повертається!".На відкриття цирку розпродали всі квитки, а кошти спрямували на благодійність.
Відкриття "Бухенбаху" було видовищним. Всі були в захваті від нових номерів. Цирк став набагато цікавішим ніж був. А його працівники ще професійнішими.
А ось ця історія сталася з ним у Відні. Їхав він своєю машиною, але правил не звик дотримуватися. Нерідко жартував, мовляв, в Англії вони одні, у Америці зовсім інші, і в Австрії, мабуть, теж місцеві нюанси мають. Отож, порушення помітили поліцейські, які, зупинивши машину, стали вимагати, аби Кротон сплатив штраф. Грошей він заробити ще не встиг, тож пожартував, мовляв, завтра виступатиме на сцені, а післязавтра розрахується. Але стражі порядку були невблаганними та принциповими. Не церемонячись, пов'язали Фірцака та й повезли у в'язницю. І хоча гість-закарпатець переконував, що він – артист, що він – Кротон, але такі аргументи на «тамтешніх» поліцейських не вплинули – Івана Силу таки «заперли...»
Коли зостався сам у чотирьох стінах, за відсутності наглядача виламав грати. Та ще й покрутив їх у баранячий ріг. Пройшовся гордовито коридором, з'явившись, урешті, в кімнаті чергового по в'язниці. Той із подиву ледь зі стільця не впав. Вичитавши підлеглого за ненадійно зачинені дверні засуви, відвів затриманого до начальника поліції. І тільки тоді, за до перекладача, з'ясувалося, хто такий цей клопітний і ядерний чолов'яга. Кротона одразу ж випустили, вибачилися за непорозуміння. А наступного дня сам начальник поліції з дружиною прийшов на виступи Фірцака, і так щиросердно, як той, ніхто йому не аплодував. Навіть букет красивих квітів подарував учорашньому своєму «підопічному»
Іван з Мілкою вже не працювали в цирку "Бухнбах". Вони дуже сумували за ним. Він став для них рідною домівкою, а його працівники- сім'єю.
Одного разу Іванові Силі захотілося поїхати до столиці. На вокзалі він зустрівся з Міхою. Той став директором вокзалу як і мріяв. Вони не бачилися десять років і багато чого змінилося за цей час. Цирк "Бухенбах" припинив своє існування. І Іван мріяв відродити цирк. Мілка і Міха погодилися з цією гарною ідеєю. Всі гуртом прибули до цирку. Там зустріли Фендіго і Ренату, які дуже зраділи задуму. Друзі з радістю погодилися відновити цирк "Бухенбах". Про це дізналася мадам Бухенбах зі своїм чоловіком та приїхала на відкриття. В усіх газетах тільки про це й говорили:"цирк "Бухенбах" повертається!".На відкриття цирку розпродали всі квитки, а кошти спрямували на благодійність.
Відкриття "Бухенбаху" було видовищним. Всі були в захваті від нових номерів. Цирк став набагато цікавішим ніж був. А його працівники ще професійнішими.
А ось ця історія сталася з ним у Відні. Їхав він своєю машиною, але правил не звик дотримуватися. Нерідко жартував, мовляв, в Англії вони одні, у Америці зовсім інші, і в Австрії, мабуть, теж місцеві нюанси мають. Отож, порушення помітили поліцейські, які, зупинивши машину, стали вимагати, аби Кротон сплатив штраф. Грошей він заробити ще не встиг, тож пожартував, мовляв, завтра виступатиме на сцені, а післязавтра розрахується. Але стражі порядку були невблаганними та принциповими. Не церемонячись, пов'язали Фірцака та й повезли у в'язницю. І хоча гість-закарпатець переконував, що він – артист, що він – Кротон, але такі аргументи на «тамтешніх» поліцейських не вплинули – Івана Силу таки «заперли...»
Коли зостався сам у чотирьох стінах, за відсутності наглядача виламав грати. Та ще й покрутив їх у баранячий ріг. Пройшовся гордовито коридором, з'явившись, урешті, в кімнаті чергового по в'язниці. Той із подиву ледь зі стільця не впав. Вичитавши підлеглого за ненадійно зачинені дверні засуви, відвів затриманого до начальника поліції. І тільки тоді, за до перекладача, з'ясувалося, хто такий цей клопітний і ядерний чолов'яга. Кротона одразу ж випустили, вибачилися за непорозуміння. А наступного дня сам начальник поліції з дружиною прийшов на виступи Фірцака, і так щиросердно, як той, ніхто йому не аплодував. Навіть букет красивих квітів подарував учорашньому своєму «підопічному»