ответ:Гроші... Для когось вони відіграють важливу роль, хтось має скромні грошові потреби, але, звичайно, без грошей обійтись неможливо.
Любов до грошей — ось що об'єднує персонажів п'єси Карпенка-Карого "Сто тисяч". Герасим Калитка, сільський багатій, прагне на всьому заробити і наскладати якомога більше грошенят. Він жорстоко експлуатує наймитів, шкодує для них шматка хліба і поступово втрачає ознаки нормальної людини.
Мріє про гроші і кум Герасима Савка. Він гадає, що "без душі, мабуть, легше, як без грошей", тому навіть готовий продати душу чорту, аби розбагатіти. Куми стають компаньйонами у придбанні фальшивих грошей, бо Калитка сам боїться йти на махінації. Зв'язавшись із кумом, Калитка бачить страшні сни: "Снилось, що кум гроші однімав". А коли компаньйонам приходить час ділити гроші, в руках у Савки з'являється ніж, бо Герасим намагається обдурити його
ответ:Гроші... Для когось вони відіграють важливу роль, хтось має скромні грошові потреби, але, звичайно, без грошей обійтись неможливо.
Любов до грошей — ось що об'єднує персонажів п'єси Карпенка-Карого "Сто тисяч". Герасим Калитка, сільський багатій, прагне на всьому заробити і наскладати якомога більше грошенят. Він жорстоко експлуатує наймитів, шкодує для них шматка хліба і поступово втрачає ознаки нормальної людини.
Мріє про гроші і кум Герасима Савка. Він гадає, що "без душі, мабуть, легше, як без грошей", тому навіть готовий продати душу чорту, аби розбагатіти. Куми стають компаньйонами у придбанні фальшивих грошей, бо Калитка сам боїться йти на махінації. Зв'язавшись із кумом, Калитка бачить страшні сни: "Снилось, що кум гроші однімав". А коли компаньйонам приходить час ділити гроші, в руках у Савки з'являється ніж, бо Герасим намагається обдурити його
Объяснение:
Тема: оспівування трагічної долі козака, який після бою в долині лежав «порубаний, постріляний». Ідея: висловлення співчуття загиблому козакові.
Основна думка: Та вже ж твій син оженився / Та взяв собі паняночку, / В чистім полі земляночку.
Метафори: «Накрив очі осокою», «коник плаче».
Пестливі слова: «ніженьки», «рученьки», «вороненький», «вірненький», «паняночку», «земляночку». Звертання: «Не плач, коню, надо мною», «Біжи, коню, дорогою», «Не плач, мати, не журися». Риторичне запитання: «А де ж мій син молоденький?».