Привіт, павлусе! я прочитала у творі, як ти живеш. це для мене якось дивно. нас батьки виховують так, щоб ми виросли працьовитими, дружніми, іншим. а ти навіть лінувався ходити на прогулянку; так жити неможна. неможна надіятись на те, що бог тобі щось пошле, і при цьому не старатися та не добиватися цілі. так, тобі пощастило, коли кинули у вікно дохлого хорта, а він розсипався у дукати. але ж потрібно щось робити, а не ледарювати! тобі пощастило в житті, адже на все воля божа. якщо бог не захотів би тебе зробити щасливим, то лише тоді б ти відчув, як погано лінуватися! але, як то кажуть, бог дав - бог взяв. зміни своє життя в кращу сторону! з повагою до тебе, (своє ім’я)
Щастя! яке б здавалося знайоме зрозуміле поняття. як часто ми чуємо це слово? кожен, хто з'явився на світ претендую на щасливу долю, але чомусь одні її мають, а інших вона має вона вперто обминає. що таке щастя ? погляди на цю вічну ,як світ,проблему дуже різняться. павлуся, героя твору олекси стороженка "скарб", парубки називали щасливим,хоча він був ледачий, нічого не робив, а тільки що й спав. через панькання і виконання забаганок "маленького ",перемерзла мати, занедужала і померла. наймичка з наймитом всю роботу по господарству роблять, виконуючи заповіт матері павлуся. вони за ним як батько з матір'ю. усе в нього найкраще: урожай, худоба, пасіка .селяни вважали його щасливим,нічого не робить а все має. на мою думку, скарб - узагальнений образ щастя. і хоча люди заздрити павлусеві, вважали, що щастя приклеїлось до нього. автор робить висновки, навчає нас, що щаслива не тільки людина, яка не буде заздрити іншому ,буде жити і дякувати господу за те, що він послав
