На мою думку Климко - дуже гарний хлопчик, тому що в такий ще малий вік на нього звалився тягар дорослого життя. У тяжкий воєнний час він, хоч і залишився сиротою та пережив біль, страждання, голод у той період, коли опинився без даху над головою у холодній та брудній ваговій шахті, але він знайшов сили не тільки влаштувати своє житя, а й до ншим. Як дорослий, Климко узяв на себе відповідальність за вчительку та її маленькудоньку - Олю. Заради їхнього порятунку від голоду він подолав сотні кілометрів босоніж, постій но наражаючись на небезпеку. Добрі люди пропонували залишитися в ниих, але Климко знав, що його чекають. І незважаючи на всі перешкоди, які траплялися на його шляху, він виконав свій обов'язок до кінця. І що сраді головне - у ньому збереглись: чуйність, доброта і взаємодо Його історія вчить доброті, людяності та вмінню долати життєві труднощі. Тому я пишаюсь (ся) твоєю наполегливістю і відповідальністю.
Мій улюблений куток природи це мое село в бабусі, там гарно весело, там я допомагаю бабусі у грядці, у рибалці, і обожнюю с дідусем купатися в річці, він мені навіть розповів міф про цю річку, що колись давно тут біля річки була церква, але вона яккось втонула, я в це не зовсім вірю, але гадаю що колись дізнаюся правду.Ще там я граюсь зі своімі однолітками , але іх мало томущо це малесеньке село знаходится біля лісу, а біля лісу живуть лісник і не дуже багато людей. До бабусі я іду на канікули влітку день в кінці червня. от і все, вот такий мію улюблений куточок природи і краси моеї батьківщини...
