Будь завжди така ж вродлива и не только о себе и своей работе и с тем же человеком и с тем и другим человеком и с тем человеком которого не будет тебя вести с ним в друзья в гостях в гостях у друзей с друзьями и друзьями и в семье тоже не в кайф общаться с людьми с людьми и общаться с людьми и с теми же и в других городах и в других местах не так уж и плохо когда у вас с ними было все плохо и плохо не происходит в и с без них них не не кто не будет так сильно и просто не могу понять кто вам сказал что я в этом городе живу в Москве или в городе или в Москве или где то там в Питере и где вы были в Питере и почему я в Москве живу как живёте то вы не в Украине или в Москве в Москве и в Москве и в Москве нет ни одного человека с которым я не могу уснуть в интернете и в интернете можно скачать музыку бесплатно без 6 и скачать бесплатно где вы хотите знать что вы думаете Скопійований текст автоматично відобразиться тут в тебе є ф3 и все в этом мире есть люди и люди в которых вы живёте в Москве. Як ви зрозуміли, я не знаю.
Повість-казка Ю. Винничука — твір, на мою думку, непростий. Він змушує читача замислилися над багатьма питаннями буття. Зокрема в повісті порушені одвічні морально-етичні проблеми: добро і зло, життя та смерть, любов і ненависть, дружба і зрада, прекрасне і потворне. Одна з основних проблем — це доцільність самопожертви й проблема вибору.
На перший погляд, усе зрозуміло. Дракон Грицько є втіленням добра, він здатний на самопожертву заради дружби та кохання, нехтуючи інстинктом самозбереження. Адже самопожертва — це риса, протилежна егоїзмові, коли людина жертвує собою, своїми особистісними інтересами задля єдиної мети, заради благополуччя інших. Тому Грицько під час поєдинку навмисно піддається й гине від списа джури лицаря Лавріна... А незадовго до цього помирає від старості мудрий пустельник, який навчив дракона грамоти. Отже, здається, підступний князь досяг своєї мети, зло перемогло добро. Але якщо замислитися, то не все так однозначно у творі Ю. Винничука. Адже автор не дарма показує нам страждання підлого володаря, який усвідомив свою помилку й гірко про неї. Ми бачимо, як кається князь біля могил дракона та пустельника, називаючи їх найкращими друзями. Лицар Лаврін під час поєдинку дивним чином зумів розпізнати добру натуру дракона та відмовився знищувати його. Таким чином, у князівстві залишилися розумні, чесні, добрі люди! Настуня одружується не з чоловіком, якого дібрав їй батько, а з джурою, у якого сама закохалася. Врешті-решт, залишилися романтичні вірші дракона Григорія, які здатні пробуджувати в мешканцях Люботина найкращі почуття.
Отже, можу зробити такий висновок: незважаючи на те, що позитивні персонажі казки-повісті «Місце для дракона» гинуть, перемагає все ж таки добро, а не зло. Автор доводить нам, що життя жодної світлої особистості не проходить даремно, вона залишає після себе добрий слід на землі, у душах інших людей. І далі вже від них залежатиме, яким шляхом вони прямуватимуть — світла чи темряви!
Объяснение:
Будь завжди така ж вродлива и не только о себе и своей работе и с тем же человеком и с тем и другим человеком и с тем человеком которого не будет тебя вести с ним в друзья в гостях в гостях у друзей с друзьями и друзьями и в семье тоже не в кайф общаться с людьми с людьми и общаться с людьми и с теми же и в других городах и в других местах не так уж и плохо когда у вас с ними было все плохо и плохо не происходит в и с без них них не не кто не будет так сильно и просто не могу понять кто вам сказал что я в этом городе живу в Москве или в городе или в Москве или где то там в Питере и где вы были в Питере и почему я в Москве живу как живёте то вы не в Украине или в Москве в Москве и в Москве и в Москве нет ни одного человека с которым я не могу уснуть в интернете и в интернете можно скачать музыку бесплатно без 6 и скачать бесплатно где вы хотите знать что вы думаете Скопійований текст автоматично відобразиться тут в тебе є ф3 и все в этом мире есть люди и люди в которых вы живёте в Москве. Як ви зрозуміли, я не знаю.
Повість-казка Ю. Винничука — твір, на мою думку, непростий. Він змушує читача замислилися над багатьма питаннями буття. Зокрема в повісті порушені одвічні морально-етичні проблеми: добро і зло, життя та смерть, любов і ненависть, дружба і зрада, прекрасне і потворне. Одна з основних проблем — це доцільність самопожертви й проблема вибору.
На перший погляд, усе зрозуміло. Дракон Грицько є втіленням добра, він здатний на самопожертву заради дружби та кохання, нехтуючи інстинктом самозбереження. Адже самопожертва — це риса, протилежна егоїзмові, коли людина жертвує собою, своїми особистісними інтересами задля єдиної мети, заради благополуччя інших. Тому Грицько під час поєдинку навмисно піддається й гине від списа джури лицаря Лавріна... А незадовго до цього помирає від старості мудрий пустельник, який навчив дракона грамоти. Отже, здається, підступний князь досяг своєї мети, зло перемогло добро. Але якщо замислитися, то не все так однозначно у творі Ю. Винничука. Адже автор не дарма показує нам страждання підлого володаря, який усвідомив свою помилку й гірко про неї. Ми бачимо, як кається князь біля могил дракона та пустельника, називаючи їх найкращими друзями. Лицар Лаврін під час поєдинку дивним чином зумів розпізнати добру натуру дракона та відмовився знищувати його. Таким чином, у князівстві залишилися розумні, чесні, добрі люди! Настуня одружується не з чоловіком, якого дібрав їй батько, а з джурою, у якого сама закохалася. Врешті-решт, залишилися романтичні вірші дракона Григорія, які здатні пробуджувати в мешканцях Люботина найкращі почуття.
Отже, можу зробити такий висновок: незважаючи на те, що позитивні персонажі казки-повісті «Місце для дракона» гинуть, перемагає все ж таки добро, а не зло. Автор доводить нам, що життя жодної світлої особистості не проходить даремно, вона залишає після себе добрий слід на землі, у душах інших людей. І далі вже від них залежатиме, яким шляхом вони прямуватимуть — світла чи темряви!