Інструкція 1. Подумайте протягом хвилини про суспільство, в якому ви хотіли б жити, і визначити дві характеристики
цього суспільства
2. Напишіть ці дві характеристики на папері.
3. Тепер подумайте про дві речі, умовні «ланцюги», які вам заважають, утримують вас від досягнення тих
характеристик ідеального суспільства, які ви написали на папері.
4. Напишіть великими літерами дві перешкоди/перепони/ «ланцюги» на папері нижче,
5. Дайте у довільній письмовій формі розгорнуті відповіді на питання.
Звідки беруться «ланцюги», які пригнічують нас, стримують, перешкоджають нам? Що заважає нам бути
ВільНИМИ?
Яким чином можна до собі позбутися «ланцюгів»? Чи можемо ми зробити щось, щоб до
Іншим розірвати свої «ланцюги»?
Наскільки складно робити вибір? Хто або що впливає на наш вибір? Наскільки вдається зберігати свою
індивідуальність у ситуації вибору?
-​

Дума про Марусю Богуславку» є перлиною українського народного епосу.

У ній йдеться про те, як у турецькій неволі уже тридцять літ перебуває сімсот козаків. Одного разу до ув’язнених прийшла «дівка-бранка, Маруся, попівна Богуславка» і запитала, чи не знають вони, який сьогодні день «в землі християнській».

Невольники, які тридцять літ «Божого світу, сонця праведного» не бачили, звісно, знати не могли. Тоді Маруся повідомила, що «завтра святий празник, роковий день великдень». Вона просила козаків не лаяти, не проклинати її за те, що нагадала про празник.

Объяснение:

У літературній спадщині Т. Шевченка чимало прекрасних поетичних творів. А творчість свою молодий поет починав із балад, використавши в них багатющий матеріал з усної народної творчості.

Уже в перше видання "Кобзаря" (1840) увійшла одна з найкращих його балад "Тополя". Вона побудована за мотивами народної творчості і стародавніх уявлень народу. Тут розповідається про глибокі переживання дівчини, розлученої з коханим. Милий її пішов та, мабуть, і загинув.

Без милого скрізь могила...

А серденько б'ється.

Мати ж дівчини наполягала на одруженні її зі старим багатим нелюбим чоловіком. І дівчина звертається по до до ворожки й дістає зілля, яке перетворює її на тополю.

Зілля дива наробило —

Тополею стала.

Все це, звичайно, фантастичне. Тут у баладі відбиті первісні вірування людей у можливість переселення душі людини в рослину. Фантастичними у баладі є також розмова дівчини з тополею, чудотворне зілля.

Але, крім фантастичного, ми можемо побачити у баладі й реальне. Молодий поет уже в ранній своїй творчості виявив високу художню майстерність. Наприклад, тонке змалювання автором картин природи, що тісно пов'язане з життям героїні. З великою художньою силою вдалося Шевченкові передати красу вірності, невмирущості справжнього кохання, світлі й благородні людські почуття. Досить правдиво, реалістично змальовує автор твору образ матері, яка хоче видати доньку заміж за нелюба. У баладі яскраво звучить протест проти одруження зі старим та багатим.