Нужен придуманое и не списаное стихотворение на укр. языке.​

Сам написал:

Пам'ятаємо. Любимо. Сумуємо.

За пішли на війну синам

І поки їх немає, в пам'яті зберігаємо,

Їх образ, голос і дух.

Пам'ятаємо. Любимо. Сумуємо.

За пішли на війну чоловікам

І забути про вас нікому не дамо,

Адже Батьківщина так потребує вас.

Пам'ятаємо. Любимо. Сумуємо.

За пішли на війну жінкам

І в сльозах ставлення до них відобразимо,

Адже війна ламає їх життя.

Забути ми не зможемо, як ворог намагався увірватися додому,

Принісши з собою війну,

Як намагався зруйнувати нам мирний спокій,

Порушуючи звуками куль тишу.

Ми ніколи не забудемо, як в окопах гинули війни,

Як жінки і діти вмирали в полоні у ворога,

Як танки давили в цій страшній бойні,

Як звуки їх пострілів чулися на року.

Сили духу і сміливості не позичати,

Відвагу і любов до Батьківщини

Дозволили Батьківщину у ворогів відвоювати,

І спокійно нам далі жити.

Сонечку теплого посміхатися,

Хмарами білосніжними милуватися

Але ми пам'ятаємо якою ціною,

Прадіди і прабабусі жертвували собою.