Нужна ! написати твір-роздум на тему"безсмертя і добро,вічність і краса-основа життя людини на землі"(за творами "тереодори з васюківки","митькозавр з юрівки","таємне товаривство боягузів")! укр.літ 6 класс

Після прочитання будь-якого цікавого твору його читачі нерідко питаннями і фантазують про те, що могло б статися з героями надалі, після того , як історія твору закінчується. пофантазувати таким чином цікаво і після прочитання роману льва толстого «анна кареніна». у цьому романі дуже багато цікавих героїв, про продовження історій яких досить цікаво поміркувати. найцікавішою є доля анни кареніної. звичайно, щоб подумати про її майбутнє, необхідно виключити можливість її загибелі і думати про те, як би склалося її життя, якби вона не покінчила життя самогубством. отже, якби головна героїня роману льва толстого змогла б подолати свої проблеми, вона напевно залишилася б щасливою і сильною людиною, якою і була. хочеться вірити, що ця жінка змогла б спілкуватися зі своїм сином, можливість цього дійсно окрилила би її. при цьому я не думаю, що з особистим життям у неї все складалося б добре. швидше за все, їй би довелося відмовитися від близького спілкування з чоловіками, оскільки з ними були пов’язано занадто багато негативу, і навчитися жити з цим. думається, що трагічною видалася б доля вронського. молодий чоловік, який перейнявся дуже ніжними почуттями до анни кареніної, як відомо за сюжетом роману, після її загибелі відправився служити до сербії. настрій у нього був просто розбитий, він напевно бажав загинути на війні. думається, що швидше за все так і сталося б – він загинув би. втім, не варто заперечувати і можливості зворотного. бути може, вронський після довгого розставання із загиблою ганною кареніною став би таким, як і до знайомства із нею, тобто доброю і правильною людиною, але все ж не шибко великим інтелектуалом, який дивився на життя досить просто. навряд чи задовольнив би своє вічне шукання костянтин левін. так, він зміг знайти заспокоєння в філософському єдності зі своїми селянами, але його характер ніколи б не дав цій людині заспокоїтися. я впевнений, що його майбутнє було б таким же повним шукання істини, бога або чогось ще. я не виключаю і того, що левін зміг би навіть написати дуже цікаву книгу, де виклав би свою глибоку філософію і розуміння життя. швидше за все, у левіна з’явилися б і учні, молоді люди, які б переймали його досвід, знання та філософські погляди на життя. як мені здається, найцікавішими героями роману «анна кареніна» є сама анна, її коханий вронський, а також костянтин левін. якби анна вижила, я думаю, вона змогла б все-таки стати щасливою, але все ж без вронського. а ось майбутнє левіна не представляється щасливим, але все ж, думається, воно було б цікавим і захоплюючим.

при першій зустрічі з ним він зображений як звичайним вуличним задиракою. це ми можемо зрозуміти з його мови та й сам юлько казав: “стефко це, стефко вус, соловій-розбійник з нашого двору.”   але з деяким переживанням він віднісся до сороки з перебитим крилом. можна зробити висновок, що він тільки захищає своє ім’я і себе від інших і дає волю силі, серцю, думкам в різних життєвих ситуаціях. у главі ‘як усе було насправді’ стефко проявив себе справедливою людиною яка не пожертвувала здоров’ям іншої людини за ради інтересів юлька. це його і відрізняє від підступного ващука який не тільки хотів зробити зле сдавкові, а й не хотів забруднити своє ім’я.