Дракон : Грицько (ім‘я) дракон зовсім не лютий і кровожерливий хижак, що поїдає пишних молодиць, а добрий травоїдний мрійник та романтик. Тішиться метеликам, пише вірші та читає Біблію. Біля його печери замість людських останків милують око доглянуті клумбочки мальв, а своє полум’яне дихання він спрямовує тільки вгору – щоб не нищити природу. А найцікавіше, що дракон, він же Грицько, пише вірші.
Друзі : Пустельник, Князь Люботинський, Анастасія
Лицар : Лаврін, повинен був убити дракона, але не зміг. Він мабуть розумів, що це не чесно, та був хорошою людиною
Кінець : Дракона убили, князь дуже сумував за ним, їхав на кладовище розмовляв з духами, він виправдовувався, що так він урятував королівство
Місце події : Люботин (Галичина)
Час : середньовіччя
Дракон : Грицько (ім‘я) дракон зовсім не лютий і кровожерливий хижак, що поїдає пишних молодиць, а добрий травоїдний мрійник та романтик. Тішиться метеликам, пише вірші та читає Біблію. Біля його печери замість людських останків милують око доглянуті клумбочки мальв, а своє полум’яне дихання він спрямовує тільки вгору – щоб не нищити природу. А найцікавіше, що дракон, він же Грицько, пише вірші.
Друзі : Пустельник, Князь Люботинський, Анастасія
Лицар : Лаврін, повинен був убити дракона, але не зміг. Він мабуть розумів, що це не чесно, та був хорошою людиною
Кінець : Дракона убили, князь дуже сумував за ним, їхав на кладовище розмовляв з духами, він виправдовувався, що так він урятував королівство