Оберіть правильні твердження: Куліш вважав свій роман "Чорна рада" документально- історичним

літературознавці визначили жанр "Чорної ради" як історичний роман, а сам автор назвав його романом- хронікою

"Чорну раду" Куліш писав одночасно українською та російською мовами, видав українською

Пантелеймон Куліш - це псевдонім письменника Пантелеймона Барвінка

Марко Вовчок, вийшовши заміж, вивчила українську 1 мову й написала збірку "Народні оповідання"

П.Куліш придумав для молодої письменниці псевдонім і видав її збірку українських оповідань

Куліш написав історію українського козацтва

Т.Шевченко високо оцінив "Чорну раду", але по- дружньому радив Кулішу зосередитися на побутовій темі у своїй творчості, а не історичній

дві сюжетні лінії (любовна та історична) є в романі "Чорна рада"

П.Куліш створив українську абетку - "кулішівку"

дві сюжетні лінії (любовна та історична) є в повісті "Інститутка"

у "Чорній раді" події розгортаються 1663 року на хуторі Хмарище, у Харкові,Полтаві та Ніжині

справжнє ім'я та прізвище Марка Вовчка - Марія Маркова

справжнє ім'я та прізвище Марка Вовчка - Марія Вілінська-Маркович

"Чорну раду" Куліш написав українською, а потім переклав російською

Т.Шевченко захоплювався "Чорною радою" і просив Куліша писати ще подібні твори

повість "Інститутка" Марко Вовчок присвятила П.Кулішу

Пантелеймон Куліш - це справжнє ім'я та прізвище письменника

у "Чорній раді" події розгортаються 1663 року на хуторі Хмарище, у Києві та Ніжині

за жанром "Інститутка" - реалістична соціальна повість

П.Куліш познайомився з Марком Вовчок, коли вона вже була популярною письменницею

за жанром "Інститутка" - романтична лірична повість

повість "Інститутка" Марко Вовчок присвятила Т.Шевченку

трагікомедія«мартин боруля» написана в 1886 р.,  під час новочеркаського заслання. цим твором іван карпенко-карий сатирично  викриває тогочасні суспільні порядки — бюрократизм, судову систему, засновану  на хабарництві. в основі сюжету —  справжній факт: багаторічне клопотання батька  драматурга карпа з метою документально відновити втрачене предками  дворянство. цікаві міркування про свого героя висловив уже на схилі літ сам автор:   «згадую борулю, хоч люди сміються з нього, бо їм здається, що вони не такі чудаки,  як боруля, а коли гарненько придивитися, то й сміятися нічого: хто б не хотів вивести своїх дітей на дворянську лінію, щоб вони не черствий кусок хліба мали? ! »

ця позиція і. карпенка-карого дуже цікава,  бо орієнтує читача побачити в комедійних ситуаціях не такі вже й смішні сторони  дійсності, як і в «ревізорі» м. гоголя: «над чим смієтесь? над собою смієтесь».  саме цей гоголівський сміх крізь сльози й визначає пафос твору і. карпенка-карого. звідси й жанрова особливість цієї п’єси — трагікомедія.

сюжет  твору (своєрідна, яскраво національна версія відомої комедії мольєра  «міщанин-шляхтич») становлять гумористичні сцени з життя заможного хлібороба мартина борулі, який домагається втрачених дворянських прав. щоправда,  у мольєра моралізаторство має абстрактно-повчальний характер, а в карпенка-карого воно спрямоване проти конкретних побутових і соціальних явищ, поданих  у національному художньому зрізі. у цьому, до речі, одна із суттєвих відмінностей  між творами класицизму («міщанин-шляхтич») і реалізму («мартин боруля»).

Олег Кандиба-Ольжич народився 21 липня 1907 року в Житомирі. Його батьком був відомий український поет Олександр Олесь. У1909 році сім’я Кандиб переїхала до Києва. Згодом — до Пущі-Водиці, ближче до місця роботи батька.

Олег був свідком бурхливих і трагічних подій української революції 1917 року. У 1919 році його батько стає культурним аташе Української Народної Республіки в Будапешті, що згодом негативно відбилося на долі Олега та його матері, які після поразки УНР та з приходом радянської влади стали "ворогами народу".

У січні 1923 року Олег з мамою покидають Україну й прибувають до Берліна. Там довго не затримуються й переїжджають до Чехословаччини, оселяються за п’ятдесят кілометрів вiд Праги у Горніх Черношицях, згодом — Ржевницях.

Объяснение: