М. Коцюбинський у повісті “Тіні забутих предків” детально описує формування характеру головного героя Івана Палійчука, його світосприйняття. Мені цікаво читати про нього, дізнаючись про мрії і думки Івана, його погляди і переконання.
З перших днів свого народження Іванко потрапляє в атмосферу фантастичних народних вірувань. Неспокійним він був, і забобонна мати вірила, що дитину їй підмінили, підклали бісеня. Для розкриття внутрішнього світу малого гуцула Коцюбинський використовує дієслово “знав”: “Коли Іванові минуло сім літ, він уже дивився на світ інакше. Він знав вже багато”. Уся природа здається Іванкові сповненою живої й таємничої сили. Він був упевнений, що в світі панує нечиста сила, що в лісах живуть лісовики, що там блукає веселий чугайстер, якого бояться нявки.
Саме серед природи знайшов Іванко чарівну музику, яка передавала його почуття та захоплення гірською природою. “На що б око не впало, що б не сталось на світі – все виливалось у пісню, легку і просту, як ті гори в їх давнім, первіснім житті”. Я зачарована світлим і щирим почуттям Івана до Марічки. їхнє кохання невипадково теж оповите піснями. Іван грає на флоярі, Марічка співає, їхні прекрасні звуки зливаються з неповторною красою карпатської природи. Слухаючи дівчину, Іван думав, що гори давно вже засіяні її співанками. “Але прийде пора, він поверне до неї, і вона знов позбирає співанки, щоб було одбуть чим весілля”. Великим було їхнє кохання, ще більшим стало горе і туга Івана, коли загинула Марічка. Пройшли роки, а сум за коханою час від часу вибиває його із звичайного ритму життя. Іноді він виразно чув голос Марічки:
Ізгадай мні, мій миленький, Два рази на днину, А я тебе ізгадаю Сім раз на годину… Тоді Іван кидав роботу і десь пропадав. Яким же великим було почуття, якщо Іван продовжує марити Марічкою і наяву. Свідомість його двоїться, а потім легінь цілком втрачає відчуття реальності. Йому здається, що потрібно рятувати дівчину від чугайстра, з далини чується йому голос Марічки, яка гукає його: “Іва-а! – стогнала Марічка десь з глибини, і був у голосі тому поклик кохання і муки”. Втративши пильність, Іван гине.
Іван – улюблений герой повісті. Подобається мені своєю вродою, оптимізмом, життєлюбністю, вірністю у коханні, чутливою і щирою душею, щедрістю, любов’ю до природи.
Відповідь:
М. Коцюбинський у повісті “Тіні забутих предків” детально описує формування характеру головного героя Івана Палійчука, його світосприйняття. Мені цікаво читати про нього, дізнаючись про мрії і думки Івана, його погляди і переконання.
З перших днів свого народження Іванко потрапляє в атмосферу фантастичних народних вірувань. Неспокійним він був, і забобонна мати вірила, що дитину їй підмінили, підклали бісеня. Для розкриття внутрішнього світу малого гуцула Коцюбинський використовує дієслово “знав”: “Коли Іванові минуло сім літ, він уже дивився на світ інакше. Він знав вже багато”. Уся природа здається Іванкові сповненою живої й таємничої сили. Він був упевнений, що в світі панує нечиста сила, що в лісах живуть лісовики, що там блукає веселий чугайстер, якого бояться нявки.
Саме серед природи знайшов Іванко чарівну музику, яка передавала його почуття та захоплення гірською природою. “На що б око не впало, що б не сталось на світі – все виливалось у пісню, легку і просту, як ті гори в їх давнім, первіснім житті”. Я зачарована світлим і щирим почуттям Івана до Марічки. їхнє кохання невипадково теж оповите піснями. Іван грає на флоярі, Марічка співає, їхні прекрасні звуки зливаються з неповторною красою карпатської природи. Слухаючи дівчину, Іван думав, що гори давно вже засіяні її співанками. “Але прийде пора, він поверне до неї, і вона знов позбирає співанки, щоб було одбуть чим весілля”. Великим було їхнє кохання, ще більшим стало горе і туга Івана, коли загинула Марічка. Пройшли роки, а сум за коханою час від часу вибиває його із звичайного ритму життя. Іноді він виразно чув голос Марічки:
Ізгадай мні, мій миленький, Два рази на днину, А я тебе ізгадаю Сім раз на годину… Тоді Іван кидав роботу і десь пропадав. Яким же великим було почуття, якщо Іван продовжує марити Марічкою і наяву. Свідомість його двоїться, а потім легінь цілком втрачає відчуття реальності. Йому здається, що потрібно рятувати дівчину від чугайстра, з далини чується йому голос Марічки, яка гукає його: “Іва-а! – стогнала Марічка десь з глибини, і був у голосі тому поклик кохання і муки”. Втративши пильність, Іван гине.
Іван – улюблений герой повісті. Подобається мені своєю вродою, оптимізмом, життєлюбністю, вірністю у коханні, чутливою і щирою душею, щедрістю, любов’ю до природи.
Пояснення:
1. Хто автор твору "Микита Кожум*яка"?
1Нестор Літописець
2Олег Ольжич
3Олександр Олесь (Кандиба) — ваша відповідь
ів
2. За жанром твір "Микита Кожум*яка" - це ...
1Повість
2Драма-казка — ваша відповідь
3Оповідання
ів
3. Яких дійових осіб немає у творі "Микита Кожум*яка"?
1Микита, князь, посланець
2князівна, джура, старий дід
3Кощій, змія, мати. — ваша відповідь
ів
4. Чому князь був сумний?
1Бо втратив свої володіння
2Бо змій загрожує його родині — ваша відповідь
3Бо хоче відпочити від постійних клопотів
ів
5. Скільки днів дав Змій на відповідь князю?
11
22
33 — ваша відповідь
ів
6. Кго зібрав князь на раду?
1Воєвод — ваша відповідь
2Джур
3Родину
ів
7. Хто порадив Микиту для бротьби зі змієм?
1Дід (батько Микити) — ваша відповідь
2Джура
3Воєводи
ів
8. Микита був ...
1найменшим братом — ваша відповідь
2середнім із братів
3старшим братом
ів
9. Кому належать такі слова: "Скарбів, діти, я не хочу! Щоб робив я з скарбом тим?..."
1Батькові Микити
2Микиті — ваша відповідь
3Князю
ів
10. Чиї це слова : "Щоб нарешті ката-гада наш позбавився народ, Джуро, скликать воєвод!"
1Микиті
2Князю — ваша відповідь
3Князівні
ів
11. Укажіть ознаки драматичного твору:
1дія на сцені, репліки, дійові особи — ваша відповідь
2прозовий твір, поділений на розділи.
3віршований твір, має багато героїв, великий за обсягом
ів
12. Як закінчується твір?
1Змія переміг Микита й сам загинув
2Микита переміг змія й виніс на руках царівну — ваша відповідь
3Микита переміг, але відмовився від одруження з царівною
ів