Очень нужна Мотря мала прізвище:
А). Балаш Б). Біївка В).Довбиш. Г). Семигорка
2. Остап Хрущ у романі П.Мирного – це...
А). Товариш Чіпки. Б). Батько Чіпки.
В). Тесть Чіпки. Г).Пришлий чоловік з Дону..
3. Друга частина твору «Хіба ревуть воли, як ясла повні»...
А). Розповідає про боротьбу проти кріпацької неволі.
Б). Розповідає про закріпачення села Піски й долю Максима.
В). Розповідає про поневіряння Чіпки по наймах.
Г). Розповідає про злодійське життя Чіпки Варениченка.
4.Максим Гудзь для Галі – це :
А). Товариш Чіпки. Б). Батько.
В)Кум Чіпки. Г).Пришлий чоловік з Дону..
5. Порох і Чижик – це...
А). Дрібні волосні чиновники.
Б). Побратими Максима у війську.
В). Товариші Чіпки-злодія.
Г) . Сусіди Грицька Чупруненка.
6. Де вперше було надруковано роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»? А). У Львові; Б). у Харкові;
В). у Парижі; Г). у Женеві; Д ). у Києві.
Середній рівень
7.Прочитайте рядки з твору:
Як же дійшов до літ та убрався у силу, — біда з ним та й годі! Високого зросту, бравий, широкоплечий, як із заліза збитий, а до того ще меткий, як заєць, співун-реготун... Хороший з лиця — повновидий, рум'янець на всю щоку, з чорними, веселими очима, лискучим усом, — він був перший красень на селі...У цьому уривку описано
А Василя Семеновича Польського Б Чіпку Варениченка
В Тимофія Лушню Г Максима Ґудзя
Д Грицька Чупруненка
8.Кому з персонажів твору Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» належать слова: «Скрізь не¬правда... Скрізь!.. Живеш, нудишся, тратиш силу, волю, щоб куди заховатись від неї, втекти від неї, плута¬єшся в темряві, падаєш, знову встаєш, знову простуєш, знову падаєш... коли б можна, — увесь світ виполонив, а виростив новий... тоді б, може, й правда настала!..»?
А Чіпці;Б Максиму;В Грицькові;Г батькові Чіпки;Д Лушні
9.Хто з персонажів твору Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» часто вживає такі прислів'я: «Своя сорочка ближче до тіла. Дарованому коню в зуби не дивляться. Як багатство, то й щастя»?
А Чіпка; Б Максим; В Христя; Г Галя; Д Грицько.
Достатній рівень
10.Установіть відповідність між цитатною характеристикою і персонажем роману Пана¬са Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».
1 «...бідна, некрасива дівчина, уже таки й літня, жила... удвох з старою матір'ю»
2 «Сама - невеличка, метка й жвава, з веселою. усмішкою на виду, вона так і вабила до себе»
3 «Не багатого роду!» - казала проста свита, накинута наопашки. «Та чепурної вдачі», - одмовляла чиста, біла, на грудях вишивана сорочка...»
4 «Отой волоцюга, блудяга...покинув на Дону жінку з дітьми...»
5 «Уже була стара-стара, як молоко біла, як сухар суха»
А) Галя Б) Оришка В)Мотря Г)Чіпка Д)Остап Хрущ
Мушу сказати, що п'єса дійсно гідна не лише до прочитання, але й до того, щоб подивитись її на сцені. Дечимсь схожа на "Наталку Полтавку" І.Котляревського, але Шевченко додав перцю до сюжету, загострив конфлікт. Завдяки цьому драма читається на одному подиху. Мені було важко від неї відірватися, бо одне переходило в інше, не було нічого затянутого, співчуваєш головним героям, які проявляють своє кохання та непокору несправедливому батькові. Тут немає пісень, як у Котляревсьокого, але й без цього зрозуміло, хто лицемір, хто справжній козак та мудра людина. Є тут і символічне оповідання кобзаря про жінку, що пожирає своє дитя. Перекликається із Хомою Кичатим, який хоче стратити власне дитя, видавши заміж за нелюба.
Платон Півторак
Объяснение:
Савка вийшов із своєї хатки і дивився на нас, як намальований. Було йому літ сімдесят чи, може, й більше. Він був маленький, з підстриженою борідкою. Був би він сильно схожий на святого Миколу-угодника, коли б величезна, мов коров’ячий кізяк, стара кепка не лежала у нього на ушах та землистого, так би мовити, кольору светр не висів на ньому,
як на хлопчику батьків піджак
Портрет
Хоча про вас і пишуть у всіх газетах і на зборах говорять як про людину безстрашну і невтомну, хоч ви на вид такий, пробачте, і маленькі, і не дуже неначебто й здорові
Не знаю, чого вони оце так тікають, — сказав дід Платон, ідучи за Савкою до річки, так ніби нас тут зовсім не було. — Чого вони так тієї смерті бояться? Раз уже війна, так її нічого боятися. Уже якщо судилася вона кому, то не втечеш од неї нікуди. Еге, — промовив Савка. — Скільки літ їх учили, ти подумай, Платоне. А вони тікають. От він і каже тепер, що ж це ви, каже, робите? Стійте тікать! Чим же далі ви тікаєте, тим більше крові проллється! Та не тільки вашої, солдатської, а й материнської й дитячої крові
Психологічна характеристика (думки, почуття тощо)
Я був тоді ще командиром танка, що залишивсь у німців з пробитим мотором. А до війни я був садівником. Сади колгоспам садив, співав пісень, дівчаточок любив та, мабуть, що й усе. Капітан Колодуб так тепло і разом з тим з такою тонкою, знайомою всім іронією усміхнувся, що за ним тихо усміхнулася вся землянка
Ну, сідайте, повезем. Чого стали? — сказав дід Платон. Він стояв уже біля човна з веслом. — Повезем уже, а там, що бог дасть. Не вміли шануватися, так уж повезем, тікайте, чорт вашу душу бери… Куди ти хитаєш? Човна не бачив, воїн! — загримав дід на когось із нас
Характер (учинки, ставлення до інших)
Командир умів оповідати. Вони були добрі бійці, і Петро Колодуб любив їх
Я дивився на діда Платона і з насолодою слухав кожне його слово. Дід вірив у нашу перемогу. Він був для мене живим грізним голосом нашого мужнього народу
Характеристика героя іншими персонажами
Я хотів спитать вас, хоча про вас і пишуть у всіх газетах і на зборах говорять як про людину безстрашну і невтомну