Ьогодні ми пишемо контрольний твір за творчістю В.Нестайка та М.Стельмаха. Зверніть увагу на особливості написання твору. Вимоги до мовлення під час написання творчої роботи
Яким повинно бути мовлення ?Яких правил мовлення потрібно дотримуватись:
1. Змістовним- підпорядковуйте своє висловлювання темі, основній думці; не пишіть зайвого.
2. Послідовним- стежте за порядком викладу думок.
3. Багатим - уживайте різноманітні слова і речення: намагайтесь не по-вторювати тих самих слів і однакових речень.
4. Точним - використовуйте найбільш точні слова.
5. Виразним - добирайте слова і вирази, які найбільш яскраво передають основну думку.
6. Правильним - грамотно пишіть слова, правильно будуйте речення, ставте розділові знаки.
Поради щодо написання твору-роздуму.
Зрозумійте, осмисліть тему майбутнього твору-роздуму.
На підставі заголовку до твору визначте його проблему. Це й буде зміст роботи.
Сформулюйте тезу, яка б відображала основну думку твору.
Проілюструйте тезу необхідними прикладами або доказами.
З’ясуйте послідовність наведення аргументів (доказів).
Уживайте вставні слова і словосполучення: на мою думку, до речі, на жаль, по-моєму, отже, наприклад, таким чином; речення: «Я вважаю», «Мені здається», які виступають засобами зв’язку між частинами роздуму.
Висновки, аргументи (докази) намагайтеся виділяти в окремі абзаци.
Перевірте написане, виправте помилки.
Перелік тем, запропонованих для написання твору:
1. Чи справді Ява і Павлуша справжні друзі?(за повістю «Тореадори з Васюківки» Всеволода Нестайка).
2. «Які висновки зробили Митько та Сергій під час літнього навчання?» (за повістю «Митькозавр з Юрківки, або Химера лісового озера» Ярослава Стельмаха).

Автор – народна пісня

Жанр – купальська пісня

Тема: відображення значення вінка для молодої дівчини.

Ідея: уславлення обряду плетіння вінка, який сприятиме щасливій долі молодиці.

Основна думка: сплетений віночок — оберіг від будь-яких негараздів та перешкод до щастя дівчатам.

Настрій пісні – радісний, повний надії

Художні засоби:

Епітети: Чорнії брови, бистра вода, віночок шовковий

повтори «на щастя, на долю», «заплету»

пестливі слова «віночок».

Объяснение:

Жанр – жниварська пісня

Тема: зображення тієї винагороди, яку отримали женці за свою працю; прохання вінка до женців, щоб його занесли «до господаря в стодолу».

Ідея: уславлення жниварської праці; віночок — ознака достиглого врожаю.

Основна думка: вінок — символ успішного збирання врожаю, а пиріжки — подяка за сумлінну жниварську працю.

Епітети – чисте поле, буйний вітер, ясне сонечко.

Композиція: У першій частині господиня при є женців братися до жнив, у другій – житній віночок проситься до стодоли господаря.

Надіюсь,що до

Садко - молодой гусляр из Великого Новгорода, герой былин с мифологическими чертами, разбогатевший при морского царя. Бытует мнение, что прообразом этого героя является известный новгородский купец Сотко Сытинич, который построил церковь в благодарность за на море. По сюжету былины Садко затеял спор с другими купцами о том, что он сможет скупить все товары города и при этом все еще остаться богатым. Спор этот был проигран и гусляр обязался выплатить купцам тридцать тысяч. После этого Садко построил тридцать кораблей и со скупленным добром отправился в морское путешествие. С большой выгодой распродав новгородские товары в заморских городах и странах, он возвращался домой. Однако на обратном пути случилось странное. Все корабли встали на море, двигаться дальше не хотели. Сам морской царь не давал им дорогу.

Тогда Садко принес себя в жертву и спустился в волшебный подводный мир. Там его радостно встречал царь и просил сыграть на гуслях, а сам пустился в пляс. От его плясок море стало неспокойным и потопило много кораблей. Кораблям Садко все же удалось благополучно добраться до Новгорода, а царь все не унимался. Тогда святой Микола Можайский шепнул на ухо гусляру, что можно струны порвать и музыку прекратить. Так Садко и поступил, чтобы море успокоилось. В благодарность царь предложил ему выбрать себе невесту и остаться в морском царстве. Микола Можайский посоветовал выбирать ту, которую зовут Чернавушкой. Так он и поступил, а наутро после пиршества очнулся в Новгороде на берегу, где стояли его корабли целые и невредимые. На вырученные из морского путешествия средства Садко построил церковь в честь Миколы Можайского. Больше он в море не выходил и жил себе поживал в славном Нове-Граде.