По-перше, варто зазначити, що дитина має досить сильне почуття власного обов’язку перед іншими людьми вже з самого раннього дитинства. Багато дітей ведуть себе швидше егоїстично, не бажають чимось ділитися та допомагати до тих пір, поки не подорослішають і не зрозуміють деякі життєві правила та істини. Однак це зовсім не про Михайлика.
Вже в ранньому дитинстві він починає допомагати батькам по господарству. І робить він це не тому, що батьки змушують, і не тому, що його можуть покарати. Всі справи по господарству він робить абсолютно щиро,
бо хоче до батькам, бажає бути чимось корисним. Крім того, робити щось корисне – це для нього привід для гордості. Тут можна провести паралель з багатьма іншими дітьми, які не хочуть робити щось корисне, а скоріше люблять займатися лише тим, чим їм подобається.
Все це є твердим підтвердженням того, що Михайлик не такий, як усі, і що він є справжнім уособленням духовного багатства. Однак є й інші причини так вважати.
Друга якість Михайлика, яка привернула мою увагу, криється в тому, що він дуже любив читати, хотів розвиватися в моральному напрямку. Люди, які люблять читати, зовсім необов’язково є духовно багатими, однак ймовірність цього при читанні все ж вище, ніж в інших ситуаціях. Михайлик прочитав безліч п’єс, у нього виникло бажання написати власну п’єсу.
Це служить хорошим підтвердженням того, що цей хлопчик мав високий розум, здібності, був дуже обдарованим. Такій людині завжди набагато простіше стати по-справжньому багатим духовно.
Є відразу кілька причин вважати головного героя твору “Гуси-лебеді летять” Михайлика людиною багатою духовно. Це і його відданість простому людському обов’язку перед батьками, і прагнення до розвитку та отримання безлічі нових знань. Думаю, що такі люди, як Михайлик, є, але їх все ж таки не так багато, адже не можуть багато людей бути духовним багатими.
Зараз дуже актуальна проблема є відносини дітей з дорослими. Саме на цю тему буде мій твір. Взагалі, я й сама не раз зустрічалась із такою проблемою. Іноді ти можеш бути не правий і тебе можуть сварити батьки, але ти не повинен на них ображатися, адже саме вони тебе виростили, всьому навчили, дали гарну освіту. Потрібно завжди цінувати моменти, які проживаєш з батьками. Так ти можеш забути до мамі, але можеш до й наступного дня, можеш не привітати дідуся з днем народження, але привітати наступного дня. Я впевнена рідні люди тобі пробачать, адже люблять тебе. А в один момент цієї людини може не стати, вона вже не зможе тобі ні надокучати, ні пробачити. Саме тому цінуй своїх батьків і відповідай на їхню любов взаємністю.
По-перше, варто зазначити, що дитина має досить сильне почуття власного обов’язку перед іншими людьми вже з самого раннього дитинства. Багато дітей ведуть себе швидше егоїстично, не бажають чимось ділитися та допомагати до тих пір, поки не подорослішають і не зрозуміють деякі життєві правила та істини. Однак це зовсім не про Михайлика.
Вже в ранньому дитинстві він починає допомагати батькам по господарству. І робить він це не тому, що батьки змушують, і не тому, що його можуть покарати. Всі справи по господарству він робить абсолютно щиро,
бо хоче до батькам, бажає бути чимось корисним. Крім того, робити щось корисне – це для нього привід для гордості. Тут можна провести паралель з багатьма іншими дітьми, які не хочуть робити щось корисне, а скоріше люблять займатися лише тим, чим їм подобається.
Все це є твердим підтвердженням того, що Михайлик не такий, як усі, і що він є справжнім уособленням духовного багатства. Однак є й інші причини так вважати.
Друга якість Михайлика, яка привернула мою увагу, криється в тому, що він дуже любив читати, хотів розвиватися в моральному напрямку. Люди, які люблять читати, зовсім необов’язково є духовно багатими, однак ймовірність цього при читанні все ж вище, ніж в інших ситуаціях. Михайлик прочитав безліч п’єс, у нього виникло бажання написати власну п’єсу.
Це служить хорошим підтвердженням того, що цей хлопчик мав високий розум, здібності, був дуже обдарованим. Такій людині завжди набагато простіше стати по-справжньому багатим духовно.
Є відразу кілька причин вважати головного героя твору “Гуси-лебеді летять” Михайлика людиною багатою духовно. Це і його відданість простому людському обов’язку перед батьками, і прагнення до розвитку та отримання безлічі нових знань. Думаю, що такі люди, як Михайлик, є, але їх все ж таки не так багато, адже не можуть багато людей бути духовним багатими.
Объяснение:
Зараз дуже актуальна проблема є відносини дітей з дорослими. Саме на цю тему буде мій твір. Взагалі, я й сама не раз зустрічалась із такою проблемою. Іноді ти можеш бути не правий і тебе можуть сварити батьки, але ти не повинен на них ображатися, адже саме вони тебе виростили, всьому навчили, дали гарну освіту. Потрібно завжди цінувати моменти, які проживаєш з батьками. Так ти можеш забути до мамі, але можеш до й наступного дня, можеш не привітати дідуся з днем народження, але привітати наступного дня. Я впевнена рідні люди тобі пробачать, адже люблять тебе. А в один момент цієї людини може не стати, вона вже не зможе тобі ні надокучати, ні пробачити. Саме тому цінуй своїх батьків і відповідай на їхню любов взаємністю.